Готовність дитини до навчання в школі як психолого-педагогічна проблема

Педагогіка і освіта » Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи » Готовність дитини до навчання в школі як психолого-педагогічна проблема

Сторінка 2

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого – педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність вимогам життя. У цьому сенсі проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її вирішенням пов’язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних навчальних закладах. У той же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі. Важливо, щоб дитина йшла у школу фізично готовою: була фізично розвиненою, здоровою. Але необхідна також і психологічна готовність, яка визначається тією системою вимог, які ставить школа перед дитиною. Вони пов’язані, як показують дослідження, з зміною соціальної позиції дитини в суспільстві, а також із специфікою навчальної діяльності в молодшому шкільному віці. Конкретний зміст психологічної готовності не є сталим, він постійно змінюється і збагачується.

Готовність дитини до школи вимагає певного рівня фізичного розвитку, уміння спілкуватися з дорослими і однолітками, підкорятися загальноприйнятим правилам, передбачає наявність певних знань і, звичайно, бажання вчитися.

У дошкільному віці відбуваються значні зрушення у формуванні особистості дитини. Змінюються її спосіб життя, зміст і форми спілкування з іншими людьми, різко зростають можливості фізичного і психічного розвитку, породжуючи нові потреби, інтереси, а отже, й нові спонукання до дедалі більш різноманітних видів діяльності. Проте ці зміни ще загострюються на початку шкільного навчання, коли дитина переживає значну психологічну кризу. Зменшити інтенсивність протікання останньої дає змогу цілеспрямована підготовка дітей до школи.

Л. Божович зазначала, що готовність до навчання в школі складається з певного рівня розвитку мислительної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності і до соціальної позиції школяра. Л. Виготський готовність до шкільного навчання розуміє, як необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Тому, як зазначає О. Запорожець, психологічна готовність дитини до шкільного навчання – це один із найважливіших підсумків психічного розвитку особистості в період дошкільного дитинства.

Як відомо, зі вступом дитини до школи змінюється вся структура її діяльності, знижується питома вага гри та зростає роль і місце в ній цілеспрямованої навчальної діяльності. Навчальною діяльністю дитина оволодіває поступово, у міру того, як у процесі співробітництва з дорослим набуває потрібних умінь: приймати навчальне завдання, здійснювати необхідні мислительні операції і практичні дії для виконання завдання, контролювати його хід та результати. Навчальна діяльність у її термінологічному значенні (або власне навчальна діяльність) формується в контексті шкільного навчання. Водночас її становлення проходить ефективно лише тоді, коли передумови шкільного навчання були сформовані ще в дошкільному дитинстві.

Важливим механізмом готовності до оволодіння навчальною діяльністю с вміння виділяти спосіб дії. Акцентуючи увагу на важливості даного компонента готовності до школи, зазначимо, що дошкільник повинен усвідомлювати вплив способу дії на результат виконання завдання.

Л. Венгер до чинників усвідомленого прийняття навчального завдання і цілеспрямованої дії відносить достатньо високий рівень орієнтації на вчителя, який ставить задачу; формує вміння враховувати всю сукупність заданих умов, не фіксуючи своєї уваги на якійсь одній із них; розвиває здатність неухильно йти до мети аж до її досягнення.

Попри різницю в підходах, практично всі вітчизняні психологи й педагоги були одностайними в тому, що в основі визначення шкільної готовності лежать принципові положення Л. Виготського про “актуальний рівень розвитку дитини” та “зону її найближчого розвитку”. Згідно з цими положеннями, готовність дитини до школи забезпечує такий рівень її актуального (дійсного на момент тестування) розвитку, за якого “зона найближчого розвитку” (можливі досягнення дитини у співпраці з дорослими) перекриває програмні вимоги перших місяців навчання в школі.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Психологічне забезпечення діяльності педагога
На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності. Особливо актуальним стає питання особистості вчителя, його ...

Головні цілі правового виховання школярів
Основні цілі правового виховання в нашій країні — навчити дітей правових знань, прав та обов’язків громадян у демократичній державі, формувати громадську культуру, засновану на повазі до прав і свобо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com