Особливості образотворчості дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка і освіта » Методи та прийоми активізації образотворчості учнів початкових класів » Особливості образотворчості дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 1

Творчість супроводжувала людину ще з давніх часів і тому завжди була об'єктом зацікавленості різних дослідників. Однак тільки на початку XX століття виникла така наукова галузь, як еврологія, що стала вивчати різноманітні проблеми теорії творчості. Зокрема, специфіку творчого мислення, творчої уяви, творчого розвитку, творчої діяльності,Проблема творчих можливостей школярів, за словами В.О.Сухомлинського, - "одна з ділянок педагогічної цілини", - особливо специфічне та малодосліджене явище, а дитяча творчість - "глибоко своєрідна сфера духовного життя".Визначення закономірностей, що спонукають дитячу уяву до творчого освоєння оточуючого світу і далі — до самостійної образотворчості, цікавлять спеціалістів різних галузей науки, що досліджують проблеми становлення творчої особистості.

Вочевидь з'ясовано, яка особистість може вважатися власне творчою, а тому найбільш привабливою для сучасних процесів розвитку людства. З огляду на проблеми творчого становлення особистості дитини, серед значного переліку основних ознак творчої особистості, на наш погляд, доцільно виділити наступні: вільне, поза стандартами, мислення, його гнучкість, сприйнятливість до нового, ентузіазм, прагнення до творчої самореалізації, фантазія, уява, образне та асоціативне мислення, певні творчі здібності тощо.Мабуть, аксіоматичним нині є твердження, що творчий розвиток . кожної людини на певному етапі має бути педагогічне керованим, оскільки саме учитель може значною мірою професійно закласти підґрунтя для становлення творчої особистості та визначити сталий напрямок цього процесу. На жаль, в сучасній шкільній практиці ще мало враховується слушність популярної із середини нашого століття гіпотези про те, що загальний творчий потенціал особистості, яка розвивається через мистецтво, може бути успішно трансформований в інші види життєдіяльності людини. Факти стосовно того, що творчо розвинуті (т.зв. креативні) учні помітно відрізняються від просто здібних дітей ще й глибиною почуттів, багатством емоцій та великим творчим потенціалом, уможливлюють висновок щодо актуальності та злободенності проблем творчого розвитку сучасних школярів загалом та їхньої образотворчості зокрема.Відомо, що "творча діяльність . знаходиться в прямій залежності від багатства та різноманітності попереднього досвіду людини, тому що цей досвід є матеріалом, на якому формується фантазія". Відтак різноманітна життєва основа дитячої образотворчості безперечно необхідна для розширення кругозору щодо естетичного сприймання, для формування оцінного ставлення відносно оточуючого світу та, передусім, для його творчого опанування та перетворення. За мотиваційною природою дитяча творчість звичайно відрізняється від творчості дорослих. Наприклад, крім таких подібних стимулюючих факторів, як прагнення до самоствердження, самовираження, самореалізації, їй притаманні ще особлива емоційна насиченість та гостра потреба в позареальних, іноді фантастичних уявленнях. Крім того; для дитини в образотворчості більш важливий не її результат, а сам процес творіння.Ці особливості дитячої творчості постійно привертають увагубагатьох педагогів, психологів, мистецтвознавців та фахівців суто творчих професій. Вже звичним явищем стало те, що неабиякою популярністю серед митців-професіоналів користуються зразки дитячої творчості, дивуючи і надихаючи їх своєю надзвичайною образною виразністю таемоційною безпосередністю.Повніше осягнути важливість проблеми активізації дитячої образотворчості в школі допомагає педагогічна теорія про апологетичний та генетичний методи художнього розвитку дитини. Постулати апологетичного, дещо застарілого, методу: від мистецтва - до його викладання та від законів професійної художньої діяльності - до дитини. Сутність генетичного методу (від дитини - до мистецтва та від дитячоїхудожньої творчості - до розвинутих форм художньої культури) робить очевидним його особливу актуальність та перспективність. На думку автора згаданої теорії наукова та практична значущість генетичного методу полягає в тому, що він " .знімає тиск професійного стандарту, .змагання та відбір дітей за ступенем таланту, - художній розвиток стає надбанням кожного та необхідною умовою розкриття особистісних якостей та здібностей всіх дітей".'

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації
«Умова» в словнику С. Ожегова – це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'єктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два пі ...

Родина та її соціальні функції
Родина, з позиції соціологів, являє собою малу соціальну групу, засновану на шлюбному союзі і кревному спорідненні, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com