Мета і завдання формування духовності засобами християнських цінностей

Мета формування духовності — це виховання в дітей і молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів. ціннісних поглядів, орієнтацій та переконань; створення таких умов, які сприяли б розвитку моральної активності дитини; формування моральної спрямованості її психічної діяльності, моральності потягів, інтересів, поглядів, думок, переконань.

Вирішальною умовою формування духовного світу дитини є цілеспрямована багатоаспектна і всебічна діяльність у контексті ціннісного самоусвідомлення особистості.

Кількість цінностей обмежена для сприймання й усвідомлення особистістю, а внутрішній світ дитини — своєрідний і багатий, отже, мета педагогічного впливу полягає в прилученні дитини до тих християнських цінностей, які мають універсальне гуманістичне значення, абсолютний характер і, що найважливіше для виховання, позитивну спрямованість.

Мета конкретизується через систему завдань, а саме:

• пробудження в дитини бажання бути моральною;

• розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості;

• формування в дітей і молоді моральної свідомості на основі організації моральних стосунків дітей через їх включення в стихійну або спеціально організовану діяльність;

• формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань про сенс і мету життя людини;

• вироблення етико-естетичного ставлення до життя й до своєї життєдіяльності;

• формування моральної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

• розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини, спонукання до самовдосконалення;

• підтримка здібностей, культурної творчості, спрямованої на особистісний саморозвиток;

• подолання кризових станів дитинства, новоутворень, що виникли у психіці дитини під впливом антисоціальних проявів.

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників
Відомі педагоги К. Ушинський, К. Ягодовський, В. Сухомлинський та ін. великого значення надавали формуванню у дітей природничих знань. Зокрема, К.Ушинський стверджував, що логіка природи є найдоступн ...

Організація та методика науково-дослідної діяльності
Будь-яке знання є поєднанням двох протилежних сторін — чуттєвого та раціонального знань, які неможливі одне без одного. Органи чуття надають розумові відповідні дані, факти. Розум їх узагальнює й роб ...