Значення релігійного виховання

Сторінка 1

Наше суспільство, а особливо молодь, дедалі більше потребує прищеплення їм таких рис, як доброта, людяність, чуйність, терпіння, покора, відповідальність, порядність. Упродовж століть головним покликанням школи є одухотворення, гуманізація молоді, розкриття її справді людських здібностей та якостей, прилучення до вищих духовно-моральних цінностей.

Ще півтора століття тому видатний педагог К.Ушинський писав, що нехристиянська педагогіка — річ немислима, це потвора без голови. Саме впливом православної віри обумовлені позитивні якості національного типу українського характеру, вдачі, родинного устрою, організації побутового життя, а також реакція на оточуючий світ, сила любові до Батьківщини, здатність бачити та вбирати найкраще з потужних культурних джерел. Історія України доводить, що найвищого розквіту наше суспільство, його культура та освіта досягали в ті часи, коли Православна Церква і влада стояли поруч і разом докладали зусиль для піднесення й розвитку держави. Повернення до цінностей, що є твердинею нації, забезпечить збереження рідного дому та повагу до нього інших. Настав час Із православної точки зору подивитися на історію християнського мистецтва, церковної архітектури. З усім добрим, що надбано людством, наша молодь мусить ознайомлюватися під час навчального процесу. З перших класів їм має прищеплюватися не тільки любов та повага до національної віри, звичаїв, традицій, а й розуміння їх. У сьогоднішніх школах України, особливо сільських, вчителі прагнуть допомогти батькам у відродженні народних традицій, але їм бракує певних знань.

Функція релігії як практичного репрезентанта віри завжди привертала до себе увагу педагогіки і практики виховання. Досвід показує, що хоча релігійне виховання не відповідає на всі питання, які ставить суспільне життя, значення його настільки очевидне, що у європейській педагогіці дискусії не викликає. Навіть ті педагоги, яких не можна вважати апологетами християнства, у своїй творчості завжди виступали як християни. Розуміння виховної ролі релігії фактично увійшло до усвідомлення змісту самої культури. Бо не викликає сумніву те, що саме завдяки релігії людина приходить до віри в ідеали моралі і що "нехтування всякою релігією призводить людину до нехтування обов'язками". В українській виховній традиції релігійне виховання теж не трактувалося як самодостатнє, а лише як частина всього українського виховання, але настільки суттєва частина, що без неї вся система виявляється нежиттєздатною.

Релігія належить до чинників виховання, що апелюють одночасно як до розуму дитини, так і до її душі. Тут гармонійно поєднуються як вербальні (раціоналістичні), так і позавербальні (містичні) канали взаємодії зі світом, спілкування з Богом, Ця особливість релігії робить її могутнім каталізатором розвитку душі, становлення здатності людини усвідомлювати все розумом і бачити серцем, набувати "досвіду серця".

Утверджуючи віру в ідеали, релігія тим самим утворює надійний фундамент моральності людини. Віруюча людина сприймає мораль для себе як імператив. Моральність, що не підтримується вірою, завжди виявляє тенденцію до релятивізму, а відтак і до занепаду.

Релігії, зокрема, християнські, добре адаптовані до соціального життя. Вони визнають усю систему цінностей національного виховання і можуть органічно доповнювати його.

Поширюючи ідеї євангельського вчення, релігія пом'якшуй і гуманізує погляди людини. Вона високо ставить її гідність обстоює рівність людей ("демократизм") і рівність народів, веде до становлення демократичного світогляду.

Християнські релігії є виразником цілісного ідеалу виховання яким є Христос, і цей ідеал є головною складовою національних ідеалів виховання у всіх європейських народів ("Бог і Батьківщина")

Виховання на засадах релігії спонукає людину покладатися на себе і виробляти в собі почуття відповідальності за себе і за інших. Вона виключає психологію споживацтва. Цим передбачається необхідність розвивати прагнення людини, активність її волі здатність працювати розумом і душею. Все це веде до формування повноцінного характеру.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Концептуальні основи управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі
Застосування системного підходу передбачає аналіз ключових понять: педагогічна система, структура, засіб, умова, вибір базових понять для створення системи управління розвитком професійної компетентн ...

Фотоелектричний ефект
Фотоефект – явище випускання електронів речовиною під дією світла, було відкрито в 1887 Г.Герцем, який виявив, що іскровий розряд в повітряному проміжку легше виникає за наявності поблизу іншого іскр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com