Диференціація навчання на всіх етапах уроку

Педагогіка і освіта » Диференціація навчання на всіх етапах уроку

Сторінка 3

У межах уроку і їх системи вчитель має так застосовувати диференційовані завдання, щоб здійснювався перехід колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних. Незалежно від здібностей, школярі беруть участь у виконанні завдань дедалі зростаючої складності. Так поступово навіть слабкий учень зможе відчути піднесення рівня своїх знань.

Отже, кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Я намагаюсь будувати процес навчання так, щоб усі без винятку учні оволоділи обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, які визначені шкільною програмою.

Способи диференціації можуть бути різні і може проводитися на любому етапі уроку. Вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини вперед. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення ( таблиця № 1).

І етап

Пояснення вчителя  

ІІ етап

А

Виконай за зразком

Б

Робота під керівництвом вчителя

а) пояснення

б) виконання вправи за зразком з коментуванням

В

ІІІ етап

Виконай самостійно

Виконай за зразком

Робота під керівництвом вчителя:

а) пояснення;

б)вправи за зразком

ІУ етап

Творче завдання

Виконай самостійно

Виконай за зразком

Самостійне виконання роботи

У етап

Спільне завдання (при необхідності вчитель надає допомогу окремим учням)

Розглянемо декілька прикладів

Тема: додавання виду 34 +2, 34 +20;

віднімання виду 34-2, 34- 20

Завдання для всіх: розглянути зразок і пояснити порядок розв’язування прикладів. Як правило пояснюють сильніші учні. Створюється алгоритм, користуючись ним колективно розв’язують приклади з поясненням.

65+ 30 65+3 65-30 65-3

ІІ етап

Учні, які зуміли скористатись зразком, виконують розв’язування прикладів самостійно

95 – 70 14 + 80 99- 4 69 – 50

94 +5 25 + 4 29 + 40 19 – 5

Всі інші розв’язують приклади з коментуванням за допомогою вчителя

23 + 2 23 + 20 34 + 40

23 - 2 23 – 20 34 + ;

При перевірці слабші учні слухають пояснення товаришів.

ІІІ етап

Відкриваю завдання на дошці для варіанту А і Б. Обмежую час – 3 хвилини.

24 + 30 31 + 20

24 + 3 31 + 2

Всі інші виконують приклади з підручника з коментуванням. При перевірці слухають всі.

ІV етап

А – скласти подібні приклади

Б – самостійна робота ( за підручником)

В – користуючись зразком ( за підручником)

Самостійне розв’язування прикладів.

Використовуючи зміст таблиці № 1, можна провести аналогічну роботу і при розв’язуванні задач. Вивчаючи досвід Логачевської С.П., Лисенкової С.М. та з особистого досвіду, на уроках математики при розв’язанні задач використовую опорні схеми ( майже по кожному виду). Дуже корисні схеми, які складаються учнями самостійно. Будова схеми задачі – це „бачення” задачі, розвиток творчої уяви. Принцип складання схем на уроках вводився диференційованим шляхом. Спостерігаючи за вибором дії розв’язування задачі учнями, я зробила висновки, що схеми допомагають „ побачити” задачу, тобто події, які там розгортаються і зробити правильний вибір дії.

Мене, як вчителя, турбує, як не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів:

Кожній дитині дати міцні знання.

У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.

Кожну хвилину перебування дитини в класі перетворити для неї на радість.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що з якого б джерела не пропонував учитель диференційовані завдання, обов’язково слід зважати на ступінь оволодіння учнем попереднім знанням. Не можна слабших і середніх учнів орієнтувати тільки на виконання спрощених завдань, а сильних – на прискорене вивчення матеріалу. Диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності необхідних для їх виконання. В одному випадку завдання можуть містити вказівки про прийому роботи, їх послідовність, і іншому – розраховані на певну самостійність школярів.

Якість виконання диференційованих завдань треба перевіряти так, щоб перевірка збагачувала знаннями всіх дітей. Водночас важливо звернути увагу не тільки на кінцевий результат, а й на спосіб діяльності, яким цей результат був досягнутий. Треба виявити, як дитина вміє аналізувати завдання, міркувати, узагальнювати, застосовувати правила.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Виховні вимоги до уроку
— формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави; — формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають станови ...

План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання. Жовтень 1. Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачергової атестації чи відмову від неї. 2. Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії. 3. З ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com