У межах уроку і їх системи вчитель має так застосовувати диференційовані завдання, щоб здійснювався перехід колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних. Незалежно від здібностей, школярі беруть участь у виконанні завдань дедалі зростаючої складності. Так поступово навіть слабкий учень зможе відчути піднесення рівня своїх знань.
Отже, кожен учитель має передбачити таке навантаження для учнів, щоб запобігти відставанню слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання здібностей сильних. Я намагаюсь будувати процес навчання так, щоб усі без винятку учні оволоділи обов’язковим рівнем знань, умінь і навичок, які визначені шкільною програмою.
Способи диференціації можуть бути різні і може проводитися на любому етапі уроку. Вже при поясненні нової теми важливо забезпечити індивідуальний темп просування дитини вперед. Таку можливість дає організація багаторазового пояснення ( таблиця № 1).
І етап |
Пояснення вчителя | ||
ІІ етап |
А Виконай за зразком |
Б Робота під керівництвом вчителя а) пояснення б) виконання вправи за зразком з коментуванням |
В |
ІІІ етап |
Виконай самостійно |
Виконай за зразком |
Робота під керівництвом вчителя: а) пояснення; б)вправи за зразком |
ІУ етап |
Творче завдання |
Виконай самостійно |
Виконай за зразком Самостійне виконання роботи |
У етап |
Спільне завдання (при необхідності вчитель надає допомогу окремим учням) |
Розглянемо декілька прикладів
Тема: додавання виду 34 +2, 34 +20;
віднімання виду 34-2, 34- 20
Завдання для всіх: розглянути зразок і пояснити порядок розв’язування прикладів. Як правило пояснюють сильніші учні. Створюється алгоритм, користуючись ним колективно розв’язують приклади з поясненням.
65+ 30 65+3 65-30 65-3
ІІ етап
Учні, які зуміли скористатись зразком, виконують розв’язування прикладів самостійно
95 – 70 14 + 80 99- 4 69 – 50
94 +5 25 + 4 29 + 40 19 – 5
Всі інші розв’язують приклади з коментуванням за допомогою вчителя
23 + 2 23 + 20 34 + 40
23 - 2 23 – 20 34 + ;
При перевірці слабші учні слухають пояснення товаришів.
ІІІ етап
Відкриваю завдання на дошці для варіанту А і Б. Обмежую час – 3 хвилини.
24 + 30 31 + 20
24 + 3 31 + 2
Всі інші виконують приклади з підручника з коментуванням. При перевірці слухають всі.
ІV етап
А – скласти подібні приклади
Б – самостійна робота ( за підручником)
В – користуючись зразком ( за підручником)
Самостійне розв’язування прикладів.
Використовуючи зміст таблиці № 1, можна провести аналогічну роботу і при розв’язуванні задач. Вивчаючи досвід Логачевської С.П., Лисенкової С.М. та з особистого досвіду, на уроках математики при розв’язанні задач використовую опорні схеми ( майже по кожному виду). Дуже корисні схеми, які складаються учнями самостійно. Будова схеми задачі – це „бачення” задачі, розвиток творчої уяви. Принцип складання схем на уроках вводився диференційованим шляхом. Спостерігаючи за вибором дії розв’язування задачі учнями, я зробила висновки, що схеми допомагають „ побачити” задачу, тобто події, які там розгортаються і зробити правильний вибір дії.
Мене, як вчителя, турбує, як не допустити відставання слабких дітей і водночас не стримувати темпу зростання сильних учнів:
Кожній дитині дати міцні знання.
У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.
Кожну хвилину перебування дитини в класі перетворити для неї на радість.
Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що з якого б джерела не пропонував учитель диференційовані завдання, обов’язково слід зважати на ступінь оволодіння учнем попереднім знанням. Не можна слабших і середніх учнів орієнтувати тільки на виконання спрощених завдань, а сильних – на прискорене вивчення матеріалу. Диференційовані завдання мають різнитися насамперед ступенем самостійності прийомів розумової діяльності необхідних для їх виконання. В одному випадку завдання можуть містити вказівки про прийому роботи, їх послідовність, і іншому – розраховані на певну самостійність школярів.
Якість виконання диференційованих завдань треба перевіряти так, щоб перевірка збагачувала знаннями всіх дітей. Водночас важливо звернути увагу не тільки на кінцевий результат, а й на спосіб діяльності, яким цей результат був досягнутий. Треба виявити, як дитина вміє аналізувати завдання, міркувати, узагальнювати, застосовувати правила.
Нове про педагогіку:
Розробка і обґрунтування системи позакласних занять
у формі годин цікавої математики
Позакласна робота з математики у початкових класах проводиться для того, щоб зацікавити дітей до вивчення цього предмету вже з перших років навчання. Однією з форм цієї роботи є години цікавої матема ...
Вікові
особливості підліткового віку
Підлітковий вік, період розвитку дітей від 11 -12 до 15 -16 років. Підлітковий вік називають також перехідним віком, тому що він характеризується поступовим переходом від дитинства до дорослості. До ...