Основи розвиваючих технологій навчання історії

ІІІ - вміння самоконтролю.

Однак формування кожного з умінь окремо - процес довгий і, неефективний. Тому необхідно формувати навчальну діяльність цілісно, у сполученнях загально-навчальних інтелектуальних умінь, що відносяться до різних структурних компонентів навчальної діяльності. Наприклад:

Розглянете карту "Великі географічні відкриття" і поясните, чому Великі географічні відкриття здійснювалися переважно в регіонах Атлантичного й Індійського океанів? Перевірте себе по тексту підручника. (Це завдання містить алгоритм формування сполучення наступних загально-навчальних інтелектуальних умінь: спостереження, класифікація, самоконтроль.)

Навчання і розвиток школярів відбувається безпосередньо на навчальному матеріалі. Знання по історії мають свою дидактичну структуру: факти, представлення, поняття, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності і світоглядні ідеї. (Фактичний матеріал підручників з історії підрозділяється на факти-події (одиничного характеру); факти-явища (повторювані факти, іноді - циклічно); факти-процеси (відбивають взаємозв'язки і причинно-наслідкові зв'язки). Засвоєння структури знань необхідно для осмисленого засвоєння змісту шкільного предмета, що припускає самостійне встановлення учнем логічних зв'язків, виявлення закономірностей у тексті. Оволодіння структурою знань по історії у школярів відбувається за допомогою загально-навчальних умінь. Приклади формування видів історичних знань:

факти: Назвіть основні хронологічні дати розвитку гетьманату (8 кл.). Обміняйтеся вашим варіантом відповіді із сусідом по парті.

Представлення: Доведіть за допомогою тексту і відомих вам джерел, слабість монархічних настроїв у Франції після скинення Наполеона.

Поняття: Укажіть, яка територія й у зв'язку з чим, стала називатися „Запорозька Січ”? Аргументуйте відповідь.

Причинно-наслідкові зв'язки: На основі вивченого, визначте головні підсумки європейської інтеграції. Виберіть найбільш переконливу відповідь.

Подібним чином будуються завдання, що несуть алгоритм формування двох наступних видів історичних знань: закономірностей і світоглядних ідей.

Таким чином, інструментом формування і знань як таких, і навчальної діяльності виступають загально-навчальні інтелектуальні уміння. І це дійсно так: "без умінь немає знань, а без знань - немає вмінь". Тим самим обоє ці процеси (формування умінь і структури знань по історії) здійснюється одночасно, взаємовпливаючи на розвиток один одного. Поряд з цим, відбувається одночасний розвиток і навчальної діяльності школярів, оскільки в цьому випадку головним засобом є загально-навчальні інтелектуальні уміння. Тим самим, усі три процеси формування: структури знань по історії, загально-навчальних умінь і навчальної діяльності здійснюються одночасно, синхронно і взаємозалежно: недостатній розвиток одного стримує розвиток інших двох процесів.

Методом розвиваючого навчання, формування навчальної діяльності розглядаються навчальні завдання.

Метод, адекватний цілям і задачам розвиваючого навчання має три складові:

- створення мотиву діяльності;

- постановка навчальної мети для учня і вчителя;

- спільне її досягнення з учнями;

- організація оцінки знайденого способу дії.

Навчальне завдання - це ситуація, коли необхідно знайти відповідь, а засобів для цього не завжди достатньо. Ситуація припускає знаходження способу дії, а не зміну предмета, з яким діє суб'єкт навчання.

Нове про педагогіку:

Виховне значення народних ігор
Важко переоцінити ту величезну роль, яку відіграють національні ігри у фізичному та моральному виховані дітей. З давніх-давен ігри біли не лише формою проведення дозвілля та розваг. Завдяки їм формую ...

Історико-теоретичний аналіз відношення суспільства до осіб з комплексними порушеннями
Питання відновлення здоров'я та соціальної адаптації осіб з обмеженнями життєдіяльності виникли у людства з моменту усвідомлення проблеми конфлікту між стійкими вадами здоров'я та активною участю люд ...