ІІІ - вміння самоконтролю.
Однак формування кожного з умінь окремо - процес довгий і, неефективний. Тому необхідно формувати навчальну діяльність цілісно, у сполученнях загально-навчальних інтелектуальних умінь, що відносяться до різних структурних компонентів навчальної діяльності. Наприклад:
Розглянете карту "Великі географічні відкриття" і поясните, чому Великі географічні відкриття здійснювалися переважно в регіонах Атлантичного й Індійського океанів? Перевірте себе по тексту підручника. (Це завдання містить алгоритм формування сполучення наступних загально-навчальних інтелектуальних умінь: спостереження, класифікація, самоконтроль.)
Навчання і розвиток школярів відбувається безпосередньо на навчальному матеріалі. Знання по історії мають свою дидактичну структуру: факти, представлення, поняття, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності і світоглядні ідеї. (Фактичний матеріал підручників з історії підрозділяється на факти-події (одиничного характеру); факти-явища (повторювані факти, іноді - циклічно); факти-процеси (відбивають взаємозв'язки і причинно-наслідкові зв'язки). Засвоєння структури знань необхідно для осмисленого засвоєння змісту шкільного предмета, що припускає самостійне встановлення учнем логічних зв'язків, виявлення закономірностей у тексті. Оволодіння структурою знань по історії у школярів відбувається за допомогою загально-навчальних умінь. Приклади формування видів історичних знань:
факти: Назвіть основні хронологічні дати розвитку гетьманату (8 кл.). Обміняйтеся вашим варіантом відповіді із сусідом по парті.
Представлення: Доведіть за допомогою тексту і відомих вам джерел, слабість монархічних настроїв у Франції після скинення Наполеона.
Поняття: Укажіть, яка територія й у зв'язку з чим, стала називатися „Запорозька Січ”? Аргументуйте відповідь.
Причинно-наслідкові зв'язки: На основі вивченого, визначте головні підсумки європейської інтеграції. Виберіть найбільш переконливу відповідь.
Подібним чином будуються завдання, що несуть алгоритм формування двох наступних видів історичних знань: закономірностей і світоглядних ідей.
Таким чином, інструментом формування і знань як таких, і навчальної діяльності виступають загально-навчальні інтелектуальні уміння. І це дійсно так: "без умінь немає знань, а без знань - немає вмінь". Тим самим обоє ці процеси (формування умінь і структури знань по історії) здійснюється одночасно, взаємовпливаючи на розвиток один одного. Поряд з цим, відбувається одночасний розвиток і навчальної діяльності школярів, оскільки в цьому випадку головним засобом є загально-навчальні інтелектуальні уміння. Тим самим, усі три процеси формування: структури знань по історії, загально-навчальних умінь і навчальної діяльності здійснюються одночасно, синхронно і взаємозалежно: недостатній розвиток одного стримує розвиток інших двох процесів.
Методом розвиваючого навчання, формування навчальної діяльності розглядаються навчальні завдання.
Метод, адекватний цілям і задачам розвиваючого навчання має три складові:
- створення мотиву діяльності;
- постановка навчальної мети для учня і вчителя;
- спільне її досягнення з учнями;
- організація оцінки знайденого способу дії.
Навчальне завдання - це ситуація, коли необхідно знайти відповідь, а засобів для цього не завжди достатньо. Ситуація припускає знаходження способу дії, а не зміну предмета, з яким діє суб'єкт навчання.
Нове про педагогіку:
Методика проведення занять ліплення з глини
Виготовлення глиняних іграшок – це особлива галузь керамічної справи. Практика свідчить, що учні молодших класів люблять ліпити, їм дуже цікавий процес створення в об’ємі власного задуму. Але саме го ...
Вікові
особливості підліткового віку
Підлітковий вік, період розвитку дітей від 11 -12 до 15 -16 років. Підлітковий вік називають також перехідним віком, тому що він характеризується поступовим переходом від дитинства до дорослості. До ...