Експериментальне дослідження екологічних понять

а) сідіум;

б) мукор;

в) пеніцил.

Сироїжки, лисички, рижики відносять до:

а) трубчастих грибів;

б) пластинчастих грибів.

Умовно їстівні гриби - це:

а) сироїжки, хрящі;

б) сироїжки, хрящі, зморшки;

в) сироїжки, зморшки.

До смертельно отруйних грибів відносяться:

а) бліда поганка, мухомор;

б) несправжні опеньки, бліда поганка;

в) мухомор, бліда поганка, несправжні опеньки.

Їстівні гриби - це:

а) лисички, печериця, рижик, маслюк;

б) рижик, сироїжки, лисички;

в) сироїжки, печериця, маслюк.

Сировиною для одержання пеніциліну, біоміцину є:

а) цвілеві гриби;

б) дріжджі;

в) шапкові гриби.

Який вчений назвав лишайники рослинами-сфінксами?:

а) В.І. Мічурин;

б) К.А. Тімірязєв;

в) І.П. Павлов.

Тіло лишайника має:

а) корені, листки, стебла;

б) гіфи гриба й клітини водорості;

в) гіфи гриба, ризоїди, клітини водорості.

За формою слані лишайники бувають:

а) листуваті, кіркові, кущисті;

б) листуваті, накипні;

в) накипні, кущисті.

Лишайники, що ростуть у ґрунті є представниками роду:

а) кладонія;

б) ксантонія настінна;

в) фісерія зірчастаа.

Основний спосіб розмноження лишайників:

а) вегетативний;

б) нестатевий;

в) статевий.

Найбільш чутливими до забруднення повітря є такі лишайники:

а) ценея, евернія, пармелія борозенчаста;

б) ксанторія настінна, ценея;

в) ценея, евернія.

Назвіть лишайники, які використовують як лікарську сировину:

а) центрарія ісландська;

б) евернія;

в) фісція зірчаста.

Цей лишайник використовується для випікання „ескімоського хліба”:

а) центрарія ісландська;

б) алекторія;

в) кладонія.

Бактерії належать до царства:

а) Прокаріоти;

б) Дробянки.

Щільна оболонка бактерії має назву:

а) капсула;

б) спора.

Спадкова інформація бактерії знаходиться в:

а) ядрі;

б) нуклеоїді.

За способом використання енергії бактерії бувають:

а) автотрофи;

б) гетеротрофи;

в) автотрофи і гетеротрофи.

За несприятливих умов бактерії утворюють:

а) капсулу;

б) цисту.

Чи відбувається обмін речовин у цисті бактерії?:

а) так;

б) ні;

в) дуже повільно.

Бактерії, які можуть існувати у безкисневому середовищі:

а) аеробні;

б) анаеробні.

Бактерії-паразити викликають таку хворобу:

а) грип, ангіну, чуму;

б) ботулізм, чуму, газову гангрену.

Бактерії - симбіотики - це:

а) молочнокислі;

б) бульбочкові.

Явище хемосинтезу у бактерій відкрив:

а) С.М. Виноградський;

б) К.А. Тімірязєв.

Бактерію кишкової палички використовують для отримання:

а) інсуліну, інтерферону;

б) інтерферону;

в) інсуліну.

Мікробіолог Луї Пастер запропонував такий метод боротьби з бактеріями:

а) пастеризація;

б) локалізація;

в) бактеризація.

Організми і середовище існування

Середовища існування живих організмів бувають:

а) наземно-повітряне, ґрунтове, водне;

б) водне, наземне, ґрунтове;

в) водне, ґрунтове, повітряне.

Температура, світло, вологість, склад ґрунту - це:

а) абіотичний фактор;

б) біологічний;

в) біотичний фактор.

Чинники живої природи, обумовлені взаємодією між собою:

а) біотичні;

б) абіотичні;

в) антропогенні.

Пристосувальні властивості організму залежать від:

а) місця існування організму;

б) інтенсивності впливу екологічних факторів;

в) впливу сонячної енергії.

Сукупність рослин, об'єднаних екологічними взаємозвязками, територією - це:

а) угрупування рослин;

б) взаємозвязок організмів.

Екологічні групи рослин, що пристосувалися до певної освітленності:

а) світлолюбиві, тіньовитривалі;

б) тіньолюбиві, світлолюбиві;

в) світлолюбиві, тіньолюбиві, тіньовитривалі.

Екологічні групи рослин, що виділяються за потребою у волозі:

а) водяні рослини, вологолюбиві, посухостійкі;

б) водяні рослини;

в) вологолюбиві рослини.

Екологічні групи, що пристосувалися до температури:

а) холодостійкі, теплолюбиві;

б) холодостійкі;

в) теплолюбиві.

Рослини - паразити - це:

а) повитиця, вовчок, петрів хрест;

б) вовчок, омела;

в) омела, петрів хрест.

Росичка круглолиса, багно звичайне, журавлина ростуть на:

а) піщаних грунтах;

б) заболочених грунтах;

Нове про педагогіку:

Навчальна програма семінару "Формування здорового способу життя"
Обсяг курсу: 72 години, в тому числі 46 - лекції, 12 - семінари, 12 - тренінги і практикуми, 1 - анкетування, 1 - залік. Форма викладання: лекції, семінари, тренінги, практичні заняття. Мета курсу: н ...

Громадсько-просвітницькі товариства та їх роль в поширені освіти на Поділлі наприкінці ХІХ початку ХХ століття
Товариство "Просвіта" на Поділлі наприкінці ХІХ початку ХХ століття Одним із самобутніх явищ доби національно-демократичної революції були культурно-освітні товариства "Просвіта". ...