а) сідіум;
б) мукор;
в) пеніцил.
Сироїжки, лисички, рижики відносять до:
а) трубчастих грибів;
б) пластинчастих грибів.
Умовно їстівні гриби - це:
а) сироїжки, хрящі;
б) сироїжки, хрящі, зморшки;
в) сироїжки, зморшки.
До смертельно отруйних грибів відносяться:
а) бліда поганка, мухомор;
б) несправжні опеньки, бліда поганка;
в) мухомор, бліда поганка, несправжні опеньки.
Їстівні гриби - це:
а) лисички, печериця, рижик, маслюк;
б) рижик, сироїжки, лисички;
в) сироїжки, печериця, маслюк.
Сировиною для одержання пеніциліну, біоміцину є:
а) цвілеві гриби;
б) дріжджі;
в) шапкові гриби.
Який вчений назвав лишайники рослинами-сфінксами?:
а) В.І. Мічурин;
б) К.А. Тімірязєв;
в) І.П. Павлов.
Тіло лишайника має:
а) корені, листки, стебла;
б) гіфи гриба й клітини водорості;
в) гіфи гриба, ризоїди, клітини водорості.
За формою слані лишайники бувають:
а) листуваті, кіркові, кущисті;
б) листуваті, накипні;
в) накипні, кущисті.
Лишайники, що ростуть у ґрунті є представниками роду:
а) кладонія;
б) ксантонія настінна;
в) фісерія зірчастаа.
Основний спосіб розмноження лишайників:
а) вегетативний;
б) нестатевий;
в) статевий.
Найбільш чутливими до забруднення повітря є такі лишайники:
а) ценея, евернія, пармелія борозенчаста;
б) ксанторія настінна, ценея;
в) ценея, евернія.
Назвіть лишайники, які використовують як лікарську сировину:
а) центрарія ісландська;
б) евернія;
в) фісція зірчаста.
Цей лишайник використовується для випікання „ескімоського хліба”:
а) центрарія ісландська;
б) алекторія;
в) кладонія.
Бактерії належать до царства:
а) Прокаріоти;
б) Дробянки.
Щільна оболонка бактерії має назву:
а) капсула;
б) спора.
Спадкова інформація бактерії знаходиться в:
а) ядрі;
б) нуклеоїді.
За способом використання енергії бактерії бувають:
а) автотрофи;
б) гетеротрофи;
в) автотрофи і гетеротрофи.
За несприятливих умов бактерії утворюють:
а) капсулу;
б) цисту.
Чи відбувається обмін речовин у цисті бактерії?:
а) так;
б) ні;
в) дуже повільно.
Бактерії, які можуть існувати у безкисневому середовищі:
а) аеробні;
б) анаеробні.
Бактерії-паразити викликають таку хворобу:
а) грип, ангіну, чуму;
б) ботулізм, чуму, газову гангрену.
Бактерії - симбіотики - це:
а) молочнокислі;
б) бульбочкові.
Явище хемосинтезу у бактерій відкрив:
а) С.М. Виноградський;
б) К.А. Тімірязєв.
Бактерію кишкової палички використовують для отримання:
а) інсуліну, інтерферону;
б) інтерферону;
в) інсуліну.
Мікробіолог Луї Пастер запропонував такий метод боротьби з бактеріями:
а) пастеризація;
б) локалізація;
в) бактеризація.
Організми і середовище існування
Середовища існування живих організмів бувають:
а) наземно-повітряне, ґрунтове, водне;
б) водне, наземне, ґрунтове;
в) водне, ґрунтове, повітряне.
Температура, світло, вологість, склад ґрунту - це:
а) абіотичний фактор;
б) біологічний;
в) біотичний фактор.
Чинники живої природи, обумовлені взаємодією між собою:
а) біотичні;
б) абіотичні;
в) антропогенні.
Пристосувальні властивості організму залежать від:
а) місця існування організму;
б) інтенсивності впливу екологічних факторів;
в) впливу сонячної енергії.
Сукупність рослин, об'єднаних екологічними взаємозвязками, територією - це:
а) угрупування рослин;
б) взаємозвязок організмів.
Екологічні групи рослин, що пристосувалися до певної освітленності:
а) світлолюбиві, тіньовитривалі;
б) тіньолюбиві, світлолюбиві;
в) світлолюбиві, тіньолюбиві, тіньовитривалі.
Екологічні групи рослин, що виділяються за потребою у волозі:
а) водяні рослини, вологолюбиві, посухостійкі;
б) водяні рослини;
в) вологолюбиві рослини.
Екологічні групи, що пристосувалися до температури:
а) холодостійкі, теплолюбиві;
б) холодостійкі;
в) теплолюбиві.
Рослини - паразити - це:
а) повитиця, вовчок, петрів хрест;
б) вовчок, омела;
в) омела, петрів хрест.
Росичка круглолиса, багно звичайне, журавлина ростуть на:
а) піщаних грунтах;
б) заболочених грунтах;
Нове про педагогіку:
Навчальна програма семінару "Формування здорового способу життя"
Обсяг курсу: 72 години, в тому числі 46 - лекції, 12 - семінари, 12 - тренінги і практикуми, 1 - анкетування, 1 - залік. Форма викладання: лекції, семінари, тренінги, практичні заняття. Мета курсу: н ...
Громадсько-просвітницькі товариства та їх роль в поширені освіти на Поділлі
наприкінці ХІХ початку ХХ століття
Товариство "Просвіта" на Поділлі наприкінці ХІХ початку ХХ століття Одним із самобутніх явищ доби національно-демократичної революції були культурно-освітні товариства "Просвіта". ...