Експериментальне дослідження екологічних понять

в) твірна.

39. Цю тканину утворюють живі або мертві клітини, які щільно прилягають одна до одної:

а) твірна;

б) покривна;

в) основна.

40. Покривна тканина представлена:

а) шкіркою;

б) шкіркою і корком;

в) мертвими клітинами.

41. Основна тканина знаходиться під:

а) основною;

б) твірною;

в) основною і твірною.

42. Фотосинтезуюча, механічна і запасаюча тканини розрізняють серед таких тканин:

а) покривною;

б) основною;

в) твірною.

43. Товсті щільні клітини кісточок вишні, персиків, слив відносять до такої тканини:

а) запасаючої;

б) механічної;

в) основної.

44. Типи провідних тканин:

а) камбій, судини;

б) судини, ситоподібні трубки;

в) ситоподібні трубки, камбій.

45. Тканини об’єднуються і утворюють:

а) рослини;

б) організм;

в) органи.

46. Судини забезпечують:

а) висхідний рух речовин;

б) низхідний рух;

в) висхідний і низхідний рух.

47. Ситоподібні трубки забезпечують:

а) висхідний рух речовин;

б) низхідний рух;

в) висхідний і низхідний рух.

48. Вегетативний орган,що виник пізніше стебла та листка:

а) корінь;

б) пагін;

в) брунька.

49. Корені характерні для:

а) папороті, плаунів, квіткових;

б) голонасінних, плаунів, квіткових;

в) папороті, хвощів, плаунів, голонасінних, квіткових.

50. Ризоїди характерні для:

а) мохів, хвощів;

б) водоростей, мохів;

в) водоростей, хвощів.

51. Головний корінь розвивається:

а) від стебла;

б) з зародкового корінця;

в) від пагона.

52. Корені ростуть пучком, кореневу систему називають:

а) мичкуватою;

б) стрижневою;

в) додатковою.

53. Коренева система,що має: головний корінь, бічні корені та додаткові корені, має назву:

а) стрижнева;

б) мичкувата;

в) загальна.

54. Потовщення головного кореня завдяки запасу поживних речовин називають:

а) кореневими бульбами;

б) коренеплоди;

в) кореневими бульбами та коренеплодами.

55. Жоржина, пшінка має такі видозміни кореня:

а) коренеплоди;

б) кореневі бульби;

в) кореневі бульби та коренеплоди.

56. Болотний кипарис має корені,що ростуть угору над ґрунтом, ними він дихає. Ці корені

називаються:

а) повітряні;

б) дихальні;

в) повітряні та дихальні.

57. У плюща, крім звичайних коренів,розвиваються додаткові і мають назву:

А) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.

58. Омела живиться готовими органічними речовинами, поглинаючи їх зі своєї “жертви”

і має корені:

а) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.

59. Розташувати зони кореня послідовно:

а) кореневий чохлик, зона розтягування, зона поділу, всисна зона;

б) кореневий чохлик, зона поділу, зона розтягування, всисна зона;

в) кореневий чохлик, всисна зона, зона поділу, зона розтягування.

60. Провідну зону, або зона бічних коренів розташована за:

а) всисною зоною;

б) зоною поділу;

в) зоною розтягу.

61. Розмноження та розвиток рослин

Під вегетативним розмноженням розуміють тип:

а) статевого розмноження;

б) нестатевого розмноження.

62. Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:

а) кореневі паростки;

б) кореневища;

в) бульби.

63. Бульбу мають:

а) тюльпан;

б) топінамбур;

в) валеріана.

64. Кореневими паростками розмножуються:

а) шипшина, акація біла, хрін;

б) акація біла, хрін;

в) нарцис, шипшина.

65. Живці бувають:

а) літні, зимові;

б) літні, зимові, весняні;

в) літні, весняні.

66. Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:

а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);

б) бегонії, глоксинії.

67. Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:

а) листкових, стеблових та кореневих;

б) листкових та кореневих;

в) стеблових та кореневих.

68. Малину, сливу, вишню, айву розмножують:

а) кореневими живцями;

б) листковими живцями;

в) стебловими живцями.

69. Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:

а) бульб;

б) виводкових бруньок;

в) кореневих паростків.

70. Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:

а) відводками;

б) живцями;

в) кореневищами.

71. Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини - це:

Нове про педагогіку:

Виховання елементарних навиків учбової діяльності
З перших занять у дітей молодшої групи формують навики учбової діяльності: приручають займати своє місце, сидіти смирно і вставати тільки за пропозицією вихователя; дитина повинна навчитися слухати в ...

Природні сили природи як засіб фізичного виховання
Людина знаходиться в постійній взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому виявляється закономірність єдності організму і середовища. Постійно змінюються метеорологічні умови (сонячне випромінювання ...