Використання українознавства та етнопедагогіки як основи національного виховання і навчання управлінських кадрів нової генерації

На загальноакадемічному рівні надається методична допомога для представників усіх кафедр, які здійснюють українознавчу діяльність, створюються спільні навчально-методичні розробки, провадяться позааудиторні заходи. Тільки за останній рік за активної участі кафедри українознавства і створеного у ДонДУУ центру естетичного виховання із залученням представників Донецької державної філармонії та Донецького державного академічного театру опери та балету відбулися: – тематичний урок “Рідна мова – безцінна й невичерпна духовна скарбниця народу” та випуск радіогазети, присвячений Дню рідної мови (лютий); – щорічні літературні читання “Життєвий та творчий геній Шевченка” (березень); – музичний вечір спільно зі студентами та професорами Донецької державної музичної академії “Українські народні мелодії – надбання світової культури” (квітень); – щорічний міжфакультетський фестиваль української культури (травень); – фестиваль “Зелені свята” (конкурс віночків, конкурс на краще виконання української пісні, стенди аматорських витворів – вишиванки, аплікації, мозаїка – червень); – виступ студентів Донецької державної музичної академії “Духовність наших предків” (листопад); – художня виставка “Барви Донеччини” (твори прикладного мистецтва – листопад); – різдвяні виступи членів клубу “Україна і світ” (січень 2005 року).

У своїй діяльності на обох рівнях кафедра українознавства намагається максимально використовувати базові поняття етнопедагогіки з урахуванням регіональних особливостей функціонування української мови, а також вікових, психологічних, загальноосвітніх особливостей контингенту учнів.

На наш погляд, в умовах Донецького регіону найбільш актуальними є такі компоненти української етнопедагогіки, як родинознавство, етнодидактика і педагогіка добросусідства.

Серед провідних засобів втілення етнодидактики нашу увагу привернули насамперед родинний і громадський побут, природа, звичаєве право, національний спосіб життя.

Основні принципи методики викладання української мови в наших умовах трансформуються у загальні принципи використання мови в якості окремої навчальної дисципліни (кафедральний рівень) і в якості мови навчання в цілому (загальновузівський рівень). До таких принципів слід віднести

принцип народності – репрезентація української мови у вигляді фольклорних елементів (прислів’я, приказки) і творів красного письменства на обох рівнях;

принцип історизму – повідомлення про історичні процеси у розвитку мови, історії України, української культури, ораторського мистецтва, діловодства та документування (кафедральний рівень), повідомлення про історичні явища та українські персоналії у відповідній сфері (загальновузівський рівень);

принцип етнічної соціалізації – становлення і розвиток особистості як суспільно-національного індивіда (реалізується на протязі усього часу навчання на загальновузівському рівні);

принцип європеїзму – репрезентація української мови, культури, менталітету як явищ європейської культури (реалізується на протязі усього часу навчання на загальновузівському рівні);

принцип культуровідповідності – неухильне забезпечення високої грамотності й культури усного та писемного мовлення (кафедральний рівень), загальної культури та освіченості (загальновузівський рівень);

принцип урахування регіонального, місцевого, домашнього (родинного) мовного середовища – використання індивідуальних завдань для кожного студента залежно від його особистісних рис в поєднанні з найбільш ефективними груповими формами навчання (кафедральний рівень);

Нове про педагогіку:

Втома, локалізація та механізми виникнення втоми після розумової і фізичної працездатності
Процес втоми – це сукупність змін, які проходять в різних органах, системах і організмі в цілому, в період виконання фізичної та розумової роботи, яке приводить в кінці до неможливості її продовження ...

План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання. Жовтень 1. Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачергової атестації чи відмову від неї. 2. Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії. 3. З ...