Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду

Педагогіка і освіта » Специфіка роботи з розумово відсталими учнями допоміжної школи у добукварний період навчання грамоти » Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду

Сторінка 3

Щоб полегшити поділ речень на слова, ми використовували спеціальні картки для складання схем, інтонаційно виділяли потрібне слово. Складання таких схем допомагає дітям уяснити, що речення будується зі слів.

Для того, щоб облегшити членування речень на слова, слів на склади, ми вводили різноманітні додаткові прийоми, які допомогли учням оволодіти цим аналізом. Так, складання речень велося на основі послідовної демонстрації предмета і його дії. Учні, називаючи їх, розуміють, що у реченні, яке ними складено, певна кількість слів, що можна вичленити їх у тому порядку, в якому йшла демонстрація.

Вправи на виділення звуків розглядалися нами з точки зору їх артикуляції. Тим дітям, які зіткнулися із труднощами, для спостережень за артикуляцією звуків, пропонувалася робота із індивідуальними дзеркалами.

Слід зазначити, що не завжди можливо корегувати недоліки розумово відсталих учнів шляхом фронтальних занять. Якщо дитина має значні порушення у функціонуванні будь-якого аналізатора, вчитель проводить з нею індивідуальні заняття. Так вчинили і ми.

У трьох дітей спостерігалися порушення фонематичного слуху. На додаткових заняттях з ними ми поєднували звуковий аналіз із зоровим. Звук співвідносили з кубиком певного кольору. Це було можливим за умови помірного зору дітей.

Складність виникла у розрізненні звукосполучень, які схожі за складом. Дітям важко було їх вимовляти разом. Тут працювали над артикуляцією, а потім по черзі визначали відмінності.

Розумово відсталі діти на даному етапі свого розвитку легше усвідомлюють предмети знайомі і нескладні за структурою речі, а живі істоти усвідомлюються ними в цьому плані з великими труднощами, тому вивчення теми істот-неістот починали з неживих предметів. На наступному уроці ми вчили слова-назви живих предметів. Діти легше класифікують слова за допомогою ілюстрацій чи натури в силу свого наочно-образного мислення. 80% дітей засвоїли цей матеріал, з іншими працювали додатково групою, демонструючи те, що істоти живуть, дихають, рухаються, харчуються тощо.

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що учні допоміжної школи значно пізніше і з великими труднощам оволодівають граматикою у добукварному періоді. Їх зумовлюють такі причини:

Інертність процесів, які протікають у корі великих півкуль мозку, внаслідок чого учні механічно заучують визначення і правила та не можуть правильно використати їх у своїй мовній практиці.

Обмеженість попереднього досвіду мовного спілкування. Це пояснюється тим, що їх мовна практика формується вже у шкільному віці.

Наявність мовних дефектів, що обмежує їх мовний розвиток.

Порушення фонетичної сторони мови, недорозвиток фонематичного аналізу, що проявляється в утрудненні поділу слова на складові частини і розпізнавання звуків (найчастіше голосні звуки відокремлюються від приголосних: діти – дт). Для учнів складність фонематичного аналізу проявляється у невмінні встановити порядок звуків у словах, пропускаються або переставляються склади.

Порушення функції узагальнення у дітей-олігофренів, що ускладнює усвідомлення граматичних правил, виведення висновків, узагальнень.

Нерозуміння і своєрідне використання граматичних категорій.

Але це не свідчить про відсутність у дітей знань з граматики, а фрагментарне їх використання.

Після проведення занять добукварного періоду, ми погодились з Т. П. Артем`євою у тому, що труднощі зумовлені низьким рівнем сформованості в учнів до граматичних узагальнень, внаслідок чого діти не диференціюють уявлення про слова-назви предметів, дії і ознаки предметів ні з граматичного, ні з семантичного боку. На продуктивності засвоєння граматичного матеріалу позначається і недорозвиток наочно-практичного, словесно логічного мислення розумово відсталих дітей.

Невміння дітей-олігофренів відійти від звичних узагальнень на основі семантичних ознак і підійти до узагальнення, зумовленого граматичними ознаками.

Всі зазначені труднощі пов`язані з особливостями засвоєння граматичних знань, але практика показує, що при правильному дозуванні навчального матеріалу та при використанні відповідних прийомів учні спроможні засвоїти граматичний матеріал.

Через названі труднощі в основу вивчення граматики звичайно покладено принцип корекційного спрямування мови, суть якого полягає у використанні системи практичних вправ.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Оптимальний вибір методу
Наукова класифікація дидактичних методів, безперечно, має вели­ке значення для теорії і практики навчання в школі. Проте ще більше важить визначення своєрідності кожного методу, його ефективності, ос ...

Експериментальна перевірка використання творчих писемних завдань для навчання писемного мовлення
Дані психології, педагогіки та методики дозволили припустити й обґрунтувати необхідність та можливість використання творчих завдань як інтегрованої частини загального процесу навчання писемного англі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com