Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду

Педагогіка і освіта » Специфіка роботи з розумово відсталими учнями допоміжної школи у добукварний період навчання грамоти » Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду

Сторінка 2

Також виробляли в учнів уміння:

- утримувати правильну позу за партою під час письма і малювання;

- правильно розташовувати на парті необхідне для письма і малювання приладдя, аркуші, зошит, альбом;

- орієнтуватися на аркуші паперу та в зошиті (знає де верх, низ, правий, лівий бік аркуша);

- правильно користуватися олівцем, крейдою, ножицями;

- приймати активну участь у всіх видах практичних робіт, спрямованих на розвиток координації рухів кисті і пальців руки;

- малювати крейдою на дошці, олівцем на папері прямі лінії у різних напрямах (вертикально, горизонтально, похило), переходити з одного напряму на інший;

- заштриховувати прямими лініями і розфарбовувати геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник) і прості візерунки, не виходячи за межі малюнка;

- чітко обводити олівцем на папері фігури за трафаретами, розфарбовують і заштриховують їх;

- проводить прямі лінії зліва направо та малювати нескладні предмети з них (лава, драбинка, конверт, прапорець, вікно);

- писати основні елементи рукописних букв та їх сполучення.

Практика показує, що подолання недоліків просторового орієнтування та зорово-моторної координації потребує тривалого вправляння недорозвинених функцій. Дефектологи різних країн приділяють велику увагу питанням діагностики і корекції психічних функцій, які безпосередньо пов’язані із письмом.

Ми зіткнулися із труднощами у копіюванні з графічних зображень, у конструюванні фігур на площині. Деякі діти не змогли скопіювати зображення двох перехрещених ліній. У них відтворення таких зображень є дуже недосконалим: намальовані фігури виявилися мало схожими на зразки. Це вказує на значні порушення процесів зорового сприймання та зорово-моторної координації, які потребують негайного корекційного втручання. Ми пропонували дітям вправи на вироблення здатності точно співвідносити сприймання зорових образів із відповідними рухами, контролювати свої рухи відповідно до заданих умов (див. дод. № 1); на відпрацювання легкого знаходження заданої фігури серед інших, незалежно від її величини, кольору, способу накреслення та ракурсу, що полегшило автоматизацію сприймання.

Несформованість просторового сприймання та уявлень, лежить в основі багатьох труднощів дітей. Учні нашого класу не твердо розрізняли правий і лівий бік, плутали поняття «під», «над», «вище», «нижче», «далі», «ближче», «вгорі», «внизу». Вправи на розвиток і корекцію просторових уявлень подано у дод. № 3.

Із складностями у руховому акті під час письма зіткнулися в узгоджуванні руху з образом тієї дії, яку треба виконати.

Робота над уточненням і розвитком слухового сприймання. Розвиток мовного слуху. Діти вчили:

- сприймати на слух і розрізняти звуки, звукосполучення довкілля (стук, дзвін, гудіння, дзижчання, цвіркання, голоси тварин тощо) під час спостережень та ігор;

- правильно повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, слова (з одного, двох, 3-4 звуків), прості речення;

- поділяти на склади прості за структурою слова;

- називати слова за предметними малюнками;

- показувати предмети та їх дії за даним малюнком та запитанням вчителя;

- давати відповіді на запитання, знаходження предметів за словесним описом.

- розрізнювати звуки і нескладні звукосполучення, які схожі за звуковим складом слів (палка- лапка)

- сприймати на слух та розуміти окремі слова. Виділяти з них звуки на початку слова.

- поділяти на слова прості речення з 2-3 слів, сказані вчителем або іншими учнями;

- виділяти на слух з простих слів деякі голосні звуки (а, у, о), розпізнавати їх та називати слова, що починаються ними;

- виділяти слова, які позначають живі і неживі предмети (відповідати на запитання хто це? що це?).

- мати уявлення про один та кілька (багато) предметів.

Із розрізненням звуків довкілля в нашому класі особливих проблем не виникло. Тільки один хлопчик нервував при голосному стукоті. Проблему довелося вирішувати з психологом протягом кількох місяців. Підключали і батьків.

У навчанні повторень звуків і слів за вчителем робота тісно велася із логопедом. На жаль, не всі дефекти було виправлено, з чим потрібно працювати на далі. На заняттях особливу увагу приділяли повторенню вимови проблемних фонем.

Що стосується поділу слів на склади, то ми підкладали пальчики до підборіддя і рахували, скільки разів при вимові голосного у складі воно опуститься униз, стільки і складів. Також з метою корекції використовували вистукування такту рукою.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Основні вимоги до підготовки та проведення сучасних уроків
Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап навчально-виховного або, як зараз кажуть, педагогічного процесу У ньому представлені всі основні елементи навчал ...

Модель індивідуалізації виховання юного спортсмена
Побудова зразкової моделі індивідуалізації виховання юного спортсмена включає наступні етапи: вивчення тренером особистості підлітка; проектування особистісних властивостей і якостей, здійснення груп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com