Одним із пріоритетних завдань сучасної школи є створення необхідних
і повноцінних умов для особистісного розвитку кожної дитини, формування
активної позиції, суб’єктності учня в навчальному процесі. Його вирішення особливо актуальне для початкової ланки шкільного навчання, оскільки з позиції психологів (Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Давидова, А.Леонтьєва, Д.Ельконіна) навчальна діяльність у цей період є провідною у розвитку дитини.
Для реалізації поставленої мети важливим є індивідуалізоване навчання. Його потребу чітко визначають програмові вимоги.
У процесі навчання грамоти важливо виховувати уміння, набуті дітьми у дошкільному віці. Учитель має забезпечити достатнє навантаження всім учням. Саме це вимагає застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних та розвиткових особливостей учнів. Практика школи підтверджує актуальність проблеми індивідуалізації та диференціації навчання.
Диференціація – це форма поділу класу на порівняно однакові за рівнем навчання групи.
Учитель має забезпечити достатнє навантаження всім учням. Саме це вимагає застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень, характерологічних та розвиткових особливостей учнів.
У зв'язку з важливістю диференціації та індивідуалізації навчання перед педагогом стоять два головні завдання. Одне - виділення в класі тимчасових типологічних груп; інше - розробка і застосування прийомів навчання та контролю ЗУН, що відповідають особливостям кожної групи.
Дітей можна розподілити на три умовні групи.Учні, у яких відсутній пізнавальний інтерес до предмета, ті, що часто пропускають заняття, мають невеликий багажем знань, більш серйозні недоліки у розвитку становлять одну групу. Вони потребують значної допомоги вчителя. Для таких учнів рекомендовано проводити індивідуально-групові заняття, залучаючи їх у позакласні заходи та відкриті уроки, даючи тим самим відчути себе впевненіше. При умовному розподілі на групи необхідно враховувати й інтереси учнів.
У другої групи учнів середній рівень підготовки. Вони також потребують допомоги вчителя.
Третя – має порівняно високий рівень мовленнєвого розвитку.
Використання диференційованих завдань у різних ланках навчання дозволяє вирішувати наступні завдання: 1) забезпечити можливість їх поглиблення, систематизації та узагальнення знань і вмінь; 2) стимулювати розвиток пізнавальної самостійності школярів; 3) сприяти вирівнюванню знань і вмінь учнів.
Диференційовані завдання доцільно використовувати при вивченні нового матеріалу, при перевірці знань учнів, при закріпленні знань, при підготовці домашнього завдання.
Види уроків з української мови.
Уроки навчання грамоти у добукварний період повинні відповідати загальнодидактичним, лінгводидактичним та корекційним вимогам.
Загальнодидактичні включають в себе:
виховний та розвивальний характер кожного уроку;
ясність навчальної мети;
наступність та перспективність;
різноманітність методичних засобів і прийомів, варіативність у роботі;
використання дидактичних ігор;
включення всіх учнів в активну діяльність з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей;
формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок;
науковість, доступність матеріалу тощо.
Лінгводидактичні вимоги враховують:
Нове про педагогіку:
Ступеневість вищої освіти
Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи зі структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отр ...
Порядок і терміни проведення чергової атестації у школі
До 20 вересня адміністрації шкіл видають накази про створення атестаційної комісії та атестацію педагогічних працівників у поточному році. До 10 жовтня атестаційна комісія приймає: • заяви від педаго ...