Мислення та його формування в навчанні історії

Мислення – опосередковане та узагальнене відображення людиною дійсності в її суттєвих зв’язках і відношеннях. Розрізняють теоретичне (понятійне і оглядове) і практичне (наочно-образне і наочно-дієве) мислення.

Діяльність мислення відбувається завдяки розумовим операціям і прийомам. Вихідними (загальними) операціями мислення є аналіз і синтез, котрі виявляють свою єдність у порівнянні і систематизації . похідними від аналізу і синтезу є операції абстрагування та узагальнення.

Для розвитку операцій мислення учням пропонуються пізнавальні завдання:

-виключити зайві поняття (наприклад, анти, авари, склавини, венеди, поляни);

-аналіз історичних подій та явищ за визначеною схемою;

-складання узагальнюючої, хронологічної, синхроністичної таблиць;

-вибрати поняття, які найбільше відповідають загальному поняттю (фреска (смальта, глина, фарба, тиньок, дерево));

-методика «Кількісних відносин» (поляни<слов’яни; народ=етнос).

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.

Нове про педагогіку:

Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування естетичного ставлення молодших школярів до творів портретного жанру на уроках образотв ...

Формування навичок мовленнєвої діяльності
Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав ...