Мислення та його формування в навчанні історії

Мислення – опосередковане та узагальнене відображення людиною дійсності в її суттєвих зв’язках і відношеннях. Розрізняють теоретичне (понятійне і оглядове) і практичне (наочно-образне і наочно-дієве) мислення.

Діяльність мислення відбувається завдяки розумовим операціям і прийомам. Вихідними (загальними) операціями мислення є аналіз і синтез, котрі виявляють свою єдність у порівнянні і систематизації . похідними від аналізу і синтезу є операції абстрагування та узагальнення.

Для розвитку операцій мислення учням пропонуються пізнавальні завдання:

-виключити зайві поняття (наприклад, анти, авари, склавини, венеди, поляни);

-аналіз історичних подій та явищ за визначеною схемою;

-складання узагальнюючої, хронологічної, синхроністичної таблиць;

-вибрати поняття, які найбільше відповідають загальному поняттю (фреска (смальта, глина, фарба, тиньок, дерево));

-методика «Кількісних відносин» (поляни<слов’яни; народ=етнос).

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.

Нове про педагогіку:

Інформаційна культура вчителя
Необхідність розвитку інформаційної культури вчителя визначається такими положеннями: збільшенням доступності персональних комп'ютерів (ПК), появою різноманітних систем мультимедіа, наявністю різнома ...

Переспективи для студентів
Стан речей складовою системи ЕСTS – гармонізованою системою оцінки знань – виглядає інакше. Оцінка знань за стандартом ЕСTS можлива здійснюється за літерами від А до F: оцінка А відповідає отриманій ...