Уява – складний психічний процес, що полягає в створенні нових образів на основі минулих сприйняттів і знань. Уява буває трьох видів: репродуктивна (відтворююча), творча й фантастична. У вивченні минулого особливе значення має здатність уявити собі історичні предмети, місце дії або учасників подій, тобто здатності до репродуктивної уяви. Не меншу цінність має здатність до творчої уяви: реконструювати історичний факт по фрагменту археологічного пам'ятника, частини драматичної розмови, яскравій метафорі й т. п. Особливості уяви діагностуються й розвиваються в спеціально організованих пізнавальних завданнях:
-уявіть себе … і опишіть … (мандрівником – подорож, селянином – робочий день тощо);
-уявіть ймовірний перебіг подій;
-допишіть оповідання за запропонованим початком;
-складіть якомога більше речень із запропонованими словами;
-намалюйте або домалюйте картину;
-складіть розповідь від імені історичної особи тощо.
Основні шляхи розвитку уяви: використання у навчанні схем, таблиць, відеофрагментів, презентацій, фотодокументів тощо; виконання учнями творчих завдань, рольових ігор і театралізованих вистав, стимулювання розвитку уяви учнів за допомогою конкурсів, турнірів і змагань.
Нове про педагогіку:
Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних
вищих навчальних закладах
Теорія диференціальних рівнянь є одним з найбільших розділів сучасної математики. Щоб охарактеризувати її місце в сучасній математичній науці, перш за все, необхідно підкреслити основні особливості т ...
Особливості мовленнєвого етикету
Протягом століть і навіть протягом лише ХХ ст. реєстр слів-звертань офіційного вжитку мінявся. На сьогодні повернуто в ділове мовлення звертання пане, добродію, поруч із поширеними товаришу, товаришк ...