Основні шляхи розвитку уяви у навчанні історії

Уява – складний психічний процес, що полягає в створенні нових образів на основі минулих сприйняттів і знань. Уява буває трьох видів: репродуктивна (відтворююча), творча й фантастична. У вивченні минулого особливе значення має здатність уявити собі історичні предмети, місце дії або учасників подій, тобто здатності до репродуктивної уяви. Не меншу цінність має здатність до творчої уяви: реконструювати історичний факт по фрагменту археологічного пам'ятника, частини драматичної розмови, яскравій метафорі й т. п. Особливості уяви діагностуються й розвиваються в спеціально організованих пізнавальних завданнях:

-уявіть себе … і опишіть … (мандрівником – подорож, селянином – робочий день тощо);

-уявіть ймовірний перебіг подій;

-допишіть оповідання за запропонованим початком;

-складіть якомога більше речень із запропонованими словами;

-намалюйте або домалюйте картину;

-складіть розповідь від імені історичної особи тощо.

Основні шляхи розвитку уяви: використання у навчанні схем, таблиць, відеофрагментів, презентацій, фотодокументів тощо; виконання учнями творчих завдань, рольових ігор і театралізованих вистав, стимулювання розвитку уяви учнів за допомогою конкурсів, турнірів і змагань.

Нове про педагогіку:

Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Питаннями вікової фізіології займалися ряд авторів. В їхніх роботах представлена вікова періодизація з урахуванням сукупності анатомо-фізіологічних особливостей організму, умов життя, виховання і нав ...

Рівні самостійної діяльності учнів
Самостійна робота, виступаючи специфічним педагогічним засобом організації та управління самостійною діяльністю учня, мас подвійну природу. З одного боку, вона постає як навчальне завдання, тобто об' ...