Пам’ять та її розвиток на уроках історії

Пам’ять – психофізичний процес запам’ятовування, зберігання й подальшого відтворення людиною її досвіду.

За часом збереження матеріалу пам'ять, як відомо, ділиться на короткочасну, оперативну й довгострокову. Ураховувати її різновиди необхідно при відборі поурочного матеріалу, при проведенні повторювально-узагальнюючих занять, у складанні тестів і пізнавальних завдань. Переважно у процесах запам'ятовування, збереження й відтворення аналізатору виділяють слухову, зорову, словесно-логічну і іншу види пам'яті. Вони активно використовуються школярами для занять історією й пояснюють своєрідність їх відповідей. «При вивченні матеріалу про житло давніх римлян і греків школярі з образною пам'яттю в першу чергу звертають свою увагу на красу античного будинку (мозаїчні й кам'яні підлоги, розписані стіни, черепичні дахи, мармурові колони, фонтани, статуї, басейни). Діти з перевагою значеннєвої пам'яті, навпроти, відзначають зручності, раціональність античного житла (планування, освітлення, функціональна роль окремих приміщень). Школярі з перевагою механічної пам'яті запам'ятовують щось незвичайне в античному будинку (у порівнянні із сучасними житлами).

Поширеними прийомами розвитку пам’яті учнів у процесі навчання є:

-підсилення мотиваційної сторони навчання шляхом підкреслення позитивних і негативних наслідків запам’ятовування навчального матеріалу;

-активізація уяви учнів шляхом надання матеріалу, що вивчається, яскравої, незвичної форми;

-максимальне скорочення інформації, яку необхідно запам’ятати;

-використання асоціацій (порівняння невідомих образів з уже відомими або протиставлення нових образів старим);

-створення опорних сигналів;

-записування основних думок у вигляді плану, конспекту, тез тощо.

Нове про педагогіку:

Активізація домашньої роботи учнів
В школах СРСР в перші роки після революції зовсім не давали учням домашніх завдань, виходячи з того положення, що весь навчальний матеріал вони мають засвоювати в класі. Причин цього багато, а основн ...

Основи теорії організації навчальної діяльності
Колективна навчально-пізнавальна діяльність учнів є одним із найважливіших факторів не тільки у формуванні особистості школяра, а й у забезпеченні продуктивного характеру процесу пізнання вцілому. На ...