Психолого-педагогічні підходи щодо формування екологічних понять

В безперервній екологічній освіті може бути реалізована наступна система принципів, якими потрібно керуватися при конструюванні і реалізації цілісного навчально-виховного процесу:

1) принцип демократизму і всезагальності екологічної освіти: означає доступність і різноманітність змісту, видів і форм надання людині будь-якого віку, посади і соціального статусу екологічно-освітніх послуг будь-якого виду, в любому місці, у будь-який час, будь-якого рівня у відповідності з потребами, інтересами і можливостями цієї людини і в той же час - обов'язковість екологічної підготовки для усіх людей;

2) принцип гуманізації екологічного виховання: передбачає створення такого укладу життя освітнього закладу, в якому здійснюється спільна творча діяльність, взаємоосвіта, взаємозбагачення і діалогічне спілкування суб'єктів освітнього процесу, створюються можливості для проявлення і розвитку творчої індивідуальності кожного;

3) принцип вертикальної інтеграції рівнів екологічної освіти: його реалізація забезпечить безперервний ріст екологічної культури особистості;

4) принцип горизонтальної координації діяльності основних, допоміжних, державних, недержавних і суспільних освітніх закладів: створює передумови погодженої освітньої політики в системі безперервної екологічної освіти, знімає проблемні питання на межі різних освітніх програм і педагогічних технологій;

5) принцип зв'язку екологічної освіти з потребами практичноперетворювальної діяльності людини і суспільства: передбачає відмову від абстрактного просвітительства в області екології і охорони навколишнього середовища, перехід до діяльнісної моделі навчально-виховного процесу, в якому використовується реальні екологічні дані, моделюються умови застосування екологічної інформації в контексті проблем і задач реального життя і професійної діяльності людей. Цей принцип означає по суті вимогу педагогічне обґрунтованої інтеграції екологічної освіти, науки, промисловості і самого життя людини;

6) принцип гнучкості, варіативності, проблемності, системності і міжпредметного змісту екологічної освіти. Гнучкість вимагає періодичного перегляду змісту у відповідності зі змінами потреб людини І суспільства в екологічній освіті; варіативність - різноманітність освітніх програм, розроблених "під споживача". Проблемність є необхідною умовою розвитку екологічного мислення і пізнавальної мотивації в процесі навчання і виховання; системність і міжпредметність відображають унікальність екології як науки - її можливість інтегрувати різноманітні області теоретичного знання і практичної діяльності людини, уособлювати єдність екосистеми;

7) принцип спадкоємності освітніх програм і педагогічних технологій: забезпечує безперервність розвитку екологічної культури, легкість переходу людини на наступні сходинки екологічної освіти. Ця спадковість базується на фундаментальному змісті екологічної освіти, визначеному в державних освітніх стандартах;

8) принцип врахування в екологічні освіті національно-культурних традицій, демографічних, природних і соціально-економічних умов життя людей: стосується як відбору змісту освіти і виховання, враховуючого ці особливості, так і надання для учбових закладів необхідної екологічної інформації - реальної для даного регіону, міста, села, а також організації освітнього процесу, органічно об'єднуючи найкращі традиції загальнолюдської і національної культури;

9) принцип єдності загальної, професійної і екологічної освіти: передбачає як змістовну екологізацію всіх існуючих освітніх програм і державно-освітніх стандартів загальної і професійної освіти, так і введення спеціальних екологічних програм. У сукупності це забезпечить формування екологічного світогляду особистості як органічної складової частини її загального світорозуміння.

Створення розвинутої системи безперервної екологічної освіти на всіх її рівнях і напрямках, і досягнення її цілей на основі реалізації сукупності принципів екологічної освіти можливі за наступних умов:

розробка відповідної нормативно-правової бази системи безперервної екологічної освіти;

координація діяльності органів державної влади, управління освітою і навчальними закладами у процесі створення системи безперервної екологічної освіти;

кадрове забезпечення всіх рівнів і направлень екологічної освіти;

розробка екологічно-освітніх стандартів і програм;

підготовка науково-методичної бази;

екологізація змісту всіх навчальних дисциплін;

організація активно навчаючого середовища, введення сучасних педагогічних технологій, розвиток психолого-педагогічного забезпечення освітнього процесу;

розвиток сітки спеціалізованих закладів екологічної освіти, факультетів, кафедр тощо;

фінансове і матеріально-технологічне забезпечення створення, функціонування і розвитку системи безперервної екологічної освіти.

Нове про педагогіку:

Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільної освіти на прикладі Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району м.Кривий Ріг
В самому центрі Центрально-Міського району, на острові дитячої мрії, знаходиться Палац дитячої та юнацької творчості, який гостинно розкриває двері для дітей, підлітків та юнацтва. Палац дитячої та ю ...

Нетрадиційні форми організації занять
Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед н ...