Психолого-педагогічні підходи щодо формування екологічних понять

Педагогіка і освіта » Формування екологічних понять на уроках біології » Психолого-педагогічні підходи щодо формування екологічних понять

Сторінка 2

розумінні багатосторонності цінності природи для суспільства і людини;

оволодіння нормами правильної поведінки в природі;

розвиток потреби спілкування з природою;

активізація діяльності з покращання природного і штучного середовища.

Рішення цих задач спрямовано на формування нової культури відношення до природи.

Для реалізації мети і задач екологічної освіти і виховання особливо важливо спиратися на наступні принципові положення:

єдність інтелектуального сприйняття природного середовища і практичної діяльності з її покращання;

систематичність;

неперервність;

міжпредметність;

взаємозв'язок глобального, національного і краєзнавчих підходів до екологічних проблем.

До числа актуальних проблем екологічної освіти і виховання можна віднести наступні:

1) подальша розробка загальних методологічних і теоретичних основ екологічної освіти і виховання;

2) побудова системи змісту екологічного матеріалу як складової частини, яка вивчається в школі областей наукових знань і їх практичного застосування з урахуванням міжпредметних зв'язків;

3) характеристика етапів становлення і розвитку екологічної культури учнів на всіх рівнях освіти;

4) розробка структури і системи видів практичної діяльності учнів, які навчаються в області покращання навколишнього середовища;

5) науково-методичного обґрунтування підготовки і покращання кваліфікації всіх вчителів з питань екології та екологічної освіти;

6) включення задач формування відповідального відношення школярів до навколишнього середовища.

Одним із шляхів вирішення цих проблем є безперервна екологічна освіта, її основи викладені в екологічній концепції.

Концепція являє собою загальний виклад сутності, провідних принципів, основних напрямків, цілей, задач і умов діяльності, в нашому випадку - за розвитком системи безперервної екологічної освіти. Звичайно, що концепція повинна періодично поновлюватися з урахуванням змін конкретних соціально-економічних умов життєдіяльності суспільства і розвитку самої екологічної освіти.

На сьогодні в нашій країні розроблено ряд концепцій екологічної освіти державного і регіонального рівня. Проте у більшості з них не дотримуються однієї з головних вимог - технологічність концепції, яка забезпечує практичну реалізацію її основних положень і принципів при створенні системи безперервної екологічної освіти, відбору змісту, організації навчально-виховного процесу і самоосвіти.

Під екологічною освітою можна розуміти процес наслідування і поширеного відтворення людиною екологічної культури за допомогою освіти, виховання і самоосвіти, а також в рамках трудової і побутової діяльності; під безперервною екологічною освітою - збагачення її екологічною культурою протягом всього життя.

Система безперервної екологічної освіти об'єднує сукупність екологічно-освітніх програм (основних і допоміжних) і державно-освітніх стандартів різного рівня і напрямків, ряд реалізуючих їх освітніх закладів, різних організаційно-правових форм, типів і видів, систему управління безперервною екологічною освітою.

Сутність безперервної екологічної освіти можна зрозуміти через характеристику її основних цілей:

а) розвиток екологічної свідомості і мислення, екологічної культури особистості і суспільства, відповідального відношення кожної людини до природи;

б) формування практичного досвіду природокористування і компетентного прийняття рішень (кожним на своєму рівні), що буде сприяти здоровому образу життя людей, постійному соціально-економічному розвитку і економічної безпеки країни і світу.

Екологічна культура при цьому виступає як сукупність досвіду взаємодії людей з природою, яка забезпечує виживання і розвиток людини і відбита у вигляді теоретичних знань і засобів практичних дій в природі і суспільстві, моральних норм, цінностей і культурних традицій; екологічна свідомість - як адекватне відображення людиною цього досвіду, виключаючи його морально-ціннісне і відповідальне відношення до природи; екологічне мислення - як процес передбачення на понятійному рівні практичної реалізації екологічно цілеспрямованої діяльності.

Екологічна освіта стане дійсно безперервною при умові органічного об'єднання власне педагогічних методів освіти і виховання з політичними, економічними, моральними і безпосередньо практичними (через технології виробництва до повсякденного образу життя) засобами впливу на екологічну свідомість і поведінку людей.

Ефективність безперервної екологічної освіти залежить не тільки від наявності достатнього числа і доступності відповідних освітніх програм і стандартів, різноманітності і якості освітніх послуг, тлумачної системи управління освітою. Багато що визначається розвитком психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, створенням стимулів, мотивуючих людину бути екологічно грамотною з врахування її віку, культурного, життєвого і професійного досвіду, умов проживання.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Робота вчителя з педагогічно занедбаними дітьми
Вчителю слід усвідомлювати та запобігати виникненню педагогічної занедбаності внаслідок прорахунків у навчально-виховній діяльності школи. Це явище зумовлено відсутністю особистісного диференційовано ...

Складання студентом звіту про роботу
Звіт про виконану студентом роботу формується поступово в процесі проходження практики. Звіт повинен містити наступні розділи: вступ (мета і завдання практики, питання, що становлять зміст звіту). ха ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com