Методика організації діяльності в куточку природи

Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб’єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.

Об'єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.

Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.

Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

Нове про педагогіку:

Взаємозв’язок виховного процесу батьків та логопеда
Робота логопеда з родиною , що виховує дитину з порушенням мовленнєвого розвитку, має на меті надати кваліфіковану підтримку батькам; допомогти близьким дорослим створити комфортне сімейне середовище ...

Мета і завдання формування духовності засобами християнських цінностей
Мета формування духовності — це виховання в дітей і молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів. ціннісних поглядів, орієнтацій та переконань; створення таких умов, які сприяли б розв ...