Використання ситуаційних вправ в інноваційних навчальних технологіях

Педагогіка і освіта » Психологічний вплив на педагогічну кваліметнію » Використання ситуаційних вправ в інноваційних навчальних технологіях

Сторінка 5

Врахування у змісті викладення модулю регіональних особливостей;

Дотримання раціонального балансу пропонованої кількості годин за кожним курсом навчально-тематичного плану;

Збереження творчої ініціативи, спрямованої на подальшу розробку проблемних модулів.

Науково обґрунтований підхід до формування змісту навчання дає змогу вважати цей підхід складовою безперервної освіти, що враховує наявний тезаурус фахівців і дозволяє задовольнити їх потреби.

Етапи вивчення та засвоєння тем, запропонованих у модулі можна представити як:

аналітичний етап - це лекційні заняття, кількість годин яких визначається індивідуальними потребами слухачів, а зміст дозволяє ввести бібліотечних працівників у головне коло проблем;

проектний етап - це лекційні, лабораторні, виїзні, практичні заняття, під час яких слухачі знайомляться з новими, нетрадиційними формами роботи, сучасними підходами до вирішення проблеми.

етап конструювання - заняття проходять у вигляді вирішення виробничих завдань, де слухачі розробляють конкретні форми роботи з метою впровадження їх у власну практичну діяльність;

контрольний етап - який надає можливості підвести підсумки набутих внаслідок вивчення модуля знань, дати оцінку умінням та навичкам.

Викладач модуля на першому етапі пропонує навчальну інформацію про інноваційні підходи до організації вказаної діяльності, про можливі раціональні нововведення, що уявляють собою комплексний процес створення та використання новацій.

Опрацьовуючи наступні запропоновані теми, слухачі мають змогу детально ознайомитись з новими, нетрадиційними формами роботи та оволодіти навичками впровадження новацій у практику різних сфер народного господарства.

Результативність проблемно-модульного навчання може бути визначена як здатність приймати участь у процесі інтегрування, перетворення власної діяльності. Слід відмітити, що у науково-теоретичному плані питання про ефективність не може замикатися лише на кінцевих результатах та змінах, що відбулися щодо рівня освіченості слухача. Поряд з цим не менш важливим є осмислення і розуміння того, яким чином досягається той чи інший результат. Основними показниками результативності проблемно-модульного навчання можна вважати наступні твердження:

слухачі, внаслідок набутих теоретичних знань, професійно розв'язувати виникаючі проблеми у межах запропонованих проблемних модулів;

рівень розвитку та набутих знань слухача підвищується, про що свідчить вихідний контроль знань;

планування і прогнозування проблемно-модульного методу базується на науковому підґрунті;

культурологічний, юридичний, економічний, управлінський аналіз набутих у процесі засвоєння модуля знань, умінь, навичок здійснюється слухачами виходячи із загальної проблеми підвищення кваліфікації;

аналіз результативності вибраних форм навчання у межах проблемного модуля здійснюється викладачем за наслідками навчання.

Проблемно-модульне навчання може викликати активність і зацікавленість у бібліотечних працівників-слухачів системи підвищення кваліфікації.

Досить важливим критерієм ефективності проблемно-модульного навчання є його перспективність. Чітке уявлення слухачем перспективності застосування набутих знань викликає в нього моральне задоволення, породжує позитивні емоції, посилює волю, надихає до практичних дій.

Великі перспективи в Україні покладаються на дистанційне навчання. Система дистанційних телекомунікацій у системі освіти має досить бідний освітній зміст та репродуктивну методику навчання. Оскільки підходи до організації дистанційного навчання учнів та студентів в Україні лише формуються, ми можемо лише уявляти, яким шляхом піде її розвиток. Тут можливі варіанти, серед яких, зокрема:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Соціальна реабілітація дітей – вихованців проблемних сімей
У загальних рисах принципи роботи з підлітками із проблемних сімей можна сформулювати таким чином: - створення атмосфери довіри у взаєминах: педагог (класний керівник) - підліток; - підключення до ре ...

Мета і завдання формування духовності засобами християнських цінностей
Мета формування духовності — це виховання в дітей і молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів. ціннісних поглядів, орієнтацій та переконань; створення таких умов, які сприяли б розв ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com