Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Педагогіка і освіта » Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Сторінка 8

Проведений історико-педагогічний аналіз дав можливість у межах досліджуваного періоду виділити й обґрунтувати етапи внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині (таблиця 1). Критерієм визначених етапів стала динаміка форм і напрямів вияву громадсько-приватної ініціативи, зміна мети й завдань дошкільного виховання, способів їх досягнення.

Таблиця 1.Етапи внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття

У другому розділі «Досвід діяльності громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у площині розвитку дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.» узагальнено діяльність громадських організацій, приватних осіб та асоціацій, яка була спрямована на розвиток дошкільного виховання в регіоні у визначених хронологічних межах, виділено її головні напрями та форми; обґрунтовано можливості використання творчих здобутків прогресивної інтелігенції й громадсько-педагогічних об’єднань минулого в реформуванні системи дошкільного виховання в сучасних умовах.

У дисертації доведено, що одним із напрямів громадсько-приватної ініціативи, що була спрямована на розвиток дошкільного виховання в регіоні, стала просвітницько-педагогічна діяльність прогресивної слобідської інтелігенції, яка проходила в таких формах: підготовка доповіді чи реферату з проблем виховання дітей дошкільного віку, їх активне обговорення на засіданнях різноманітних товариств та секцій з’їздів, що відбулися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.; вироблення рекомендацій щодо використання прогресивних ідей у практиці вітчизняного дошкільництва.

З’ясовано, що кращі культурні, науково-педагогічні та громадські сили регіону об’єднувалися в науково-педагогічні асоціації (Харківське товариство поширення в народі грамотності, Історико-філологічне товариство Харківського університету, Товариство дитячих лікарів при Харківському університеті тощо), на засіданнях яких обговорювалися актуальні питання виховання дітей дошкільного віку. Узагальнення матеріалів діяльності зазначених товариств дало можливість виділити напрями педагогічних пошуків слобідської інтелігенції: презентація досвіду діяльності першого на Харківщині народного дитячого садка та визначення перспектив його подальшого розвитку (А. Мартинова); обговорення програм навчання й виховання дітей (Б. Краєвський, М. Дашевський); розробка проектів організації на Слобожанщині курсів підготовки педагогічних кадрів, проведення наукових спостережень за дитиною (В. Арнольді, А. Іванівський, Г. Коркушко) тощо.

У дисертації доведено, що важливу роль у розвитку дошкільного виховання на Слобожанщині відіграла також участь прогресивної інтелігенції краю в роботі з’їздів (З’їзд лікарів і представників земських установ Харківської губернії (1912 р.) та З’їзд з організації «розумних розваг» для населення (1915 р.)), на яких обговорювалися такі питання: пошук засобів щодо зміцнення становища заснованих у регіоні дошкільних установ і закладів та відкриття нових, особливо в сільській місцевості краю, удосконалення їх діяльності та розробка нових виховних прийомів і методів; організація підготовки працівників позашкільної освіти, акцентування уваги тогочасної громадськості на необхідності покращення умов праці дитячих виховательок, їхнього становища в суспільстві тощо (К. Гаскевич, О. Галахова, А. Рабинович, Т. Фарафонтова, Є. Янковська та інші).

У процесі дослідження виявлено, що одним із напрямів вияву громадсько-приватної ініціативи, спрямованої на розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині, стала активна участь приватних осіб, громадських організацій та асоціацій у відкритті та функціонуванні короткотермінових і довготривалих курсів, метою яких була підготовка дошкільних працівників, удосконалення їхньої професійної майстерності.

За даними історико-педагогічних джерел, однією з перших установ дошкільної педагогічної освіти на Харківщині стали Фребелівські курси, що були відкриті в Харкові 1907 р. домашніми вчительками А. Мартиновою та Є. Шацькою. Їх метою була теоретична і практична підготовка осіб жіночої статі, що бажали присвятити себе справі виховання дітей дошкільного віку. До переліку предметів, що вивчалися на курсах входили такі дисципліни: психологія дитини, історія первинного виховання дітей, анатомія, фізіологія і гігієна із застосуванням усіх наукових даних дитячого віку; історія дитячої літератури тощо. Практичні заняття майбутніх виховательок передбачали відвідування дитячого садка, самостійне проведення пробних уроків, спостереження за характерами дітей (у різних яслах і притулках), їхнім розвитком тощо.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Характеристика категоріального апарату досліджуваної проблеми
Поняття індивідуалізації та індивідуального підходу до навчання учнів виражають особливо складні явища педагогічного процесу. Часто характерним є те, що вони використовуються в різних, часом у невизн ...

Теоретичні основи використання мультимедійних технологій при вивченні курсу «Основи підприємницької діяльності»
Загальновідомо, що суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, чітко усвідомлювати, що і для чого він зараз робитиме. Машбіць Ю. І. констатує, що комп’ютер як засіб мультиме ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com