Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Узагальнення результатів наукових пошуків вітчизняних дослідників дало можливість розглянути організаційну, матеріальну й діяльнісну участь приватних осіб і асоціацій різних типів і рівнів, а також виборних громадських організацій (органів місцевого самоврядування, церковних приходів тощо) як громадсько-приватну ініціативу, спрямовану на розвиток дошкільного виховання в межах другої половини – початку ХХ ст.

Актуальність дослідження підсилюється виявленими суперечностями, що об’єктивно мають місце в теорії і практиці дошкільної освіти, а саме:

• між підвищенням вимог до дошкільної ланки освіти в загальнонаціональному культурно-освітньому процесі та відсутністю цілісної концепції розвитку досліджуваного соціально-педагогічного феномена;

• між зміною в суспільстві парадигми дошкільного виховання і необхідністю розробки нових наукових теорій, основою яких повинні стати кращі надбання вітчизняної науково-педагогічної громадськості минулих століть.

Отже, актуальність, теоретична і практична значущість проблеми, її недостатня наукова розробленість, а також необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми «Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.C. Сковороди як складник дослідження «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-20 0199 004104).

Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 28.02.2006 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Мета дослідження – на основі здійснення ретроспективного системного аналізу розвитку обраного історико-педагогічного феномена науково обґрунтувати здобутки громадських організацій, приватних осіб та асоціацій, котрі значно вплинули на розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., використання яких сприятиме активізації участі сучасної педагогічної громадськості у вирішенні складних проблем дошкільної освіти, збільшенню кількості громадсько-педагогічних об’єднань, дошкільних закладів та установ недержавної форми власності, розробці й удосконаленню теоретичних основ їх функціонування.

Відповідно до мети поставлено такі завдання дослідження:

1. Дослідити ступінь наукової розробки проблеми.

2. Визначити внесок вітчизняної педагогічної інтелігенції другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у розробку теоретичних засад дошкільного виховання.

3. Науково обґрунтувати етапи внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. та схарактеризувати їх особливості.

4. Узагальнити досвід діяльності громадських організацій, приватних осіб та асоціацій Слобідської України щодо їх внеску в розвиток дошкільного виховання в регіоні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, систематизувати її провідні напрями та форми.

5. Окреслити напрями творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду виховання дітей дошкільного віку з огляду на вирішення сучасних проблем реформування дошкільної освіти.

Об’єкт дослідження – розвиток дошкільного виховання в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет дослідження – теоретичні ідеї й практичні здобутки громадських організацій, приватних осіб та асоціацій щодо розвитку дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на положеннях наукової теорії пізнання про взаємозалежність і взаємовплив процесів об’єктивної дійсності, єдність теорії і практики, що дає цілісне уявлення про сутність найбільш загальних освітньо-виховних проблем; положеннях та висновках про особливості стану освіти й педагогічної думки України в досліджуваний період (К. Ушинський, М. Пирогов, П. Редкін, М. Демков, С. Русова, С. Сірополко та інші); концепціях розвитку національної освіти (В. Бутенко, В. Вихрущ, Л. Вовк, С. Золотухіна, В. Лозова, Н. Побірченко, О. Попова, І. Прокопенко, О. Сухомлинська, А. Троцко, В. Шпак, Н. Якушко та інші); концептуальних положеннях розбудови дошкільництва в умовах відродження української державності (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, В. Кузь, М. Стельмахович, Т. Танько).

Нове про педагогіку:

Рекомендації щодо соціально-психологічної профілактики девіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку
Виховання як цілісна система організації життєдіяльності особистості буде ефективним у досягненні мети: розвитку моралі, мотивації, характеру особистості, формуванні навичок загально прийнятної повед ...

Теоретичний аспект вивчення фразеології
Протягом усієї історії людства мова об'єктивно відображала і відображає його виробничу діяльність, є свідком і чудодійним дзеркалом, що відбиває його багатогранне життя. Вона — могутнє знаряддя розви ...