Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Педагогіка і освіта » Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Сторінка 2

Узагальнення результатів наукових пошуків вітчизняних дослідників дало можливість розглянути організаційну, матеріальну й діяльнісну участь приватних осіб і асоціацій різних типів і рівнів, а також виборних громадських організацій (органів місцевого самоврядування, церковних приходів тощо) як громадсько-приватну ініціативу, спрямовану на розвиток дошкільного виховання в межах другої половини – початку ХХ ст.

Актуальність дослідження підсилюється виявленими суперечностями, що об’єктивно мають місце в теорії і практиці дошкільної освіти, а саме:

• між підвищенням вимог до дошкільної ланки освіти в загальнонаціональному культурно-освітньому процесі та відсутністю цілісної концепції розвитку досліджуваного соціально-педагогічного феномена;

• між зміною в суспільстві парадигми дошкільного виховання і необхідністю розробки нових наукових теорій, основою яких повинні стати кращі надбання вітчизняної науково-педагогічної громадськості минулих століть.

Отже, актуальність, теоретична і практична значущість проблеми, її недостатня наукова розробленість, а також необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми «Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.C. Сковороди як складник дослідження «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-20 0199 004104).

Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 28.02.2006 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Мета дослідження – на основі здійснення ретроспективного системного аналізу розвитку обраного історико-педагогічного феномена науково обґрунтувати здобутки громадських організацій, приватних осіб та асоціацій, котрі значно вплинули на розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., використання яких сприятиме активізації участі сучасної педагогічної громадськості у вирішенні складних проблем дошкільної освіти, збільшенню кількості громадсько-педагогічних об’єднань, дошкільних закладів та установ недержавної форми власності, розробці й удосконаленню теоретичних основ їх функціонування.

Відповідно до мети поставлено такі завдання дослідження:

1. Дослідити ступінь наукової розробки проблеми.

2. Визначити внесок вітчизняної педагогічної інтелігенції другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у розробку теоретичних засад дошкільного виховання.

3. Науково обґрунтувати етапи внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. та схарактеризувати їх особливості.

4. Узагальнити досвід діяльності громадських організацій, приватних осіб та асоціацій Слобідської України щодо їх внеску в розвиток дошкільного виховання в регіоні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, систематизувати її провідні напрями та форми.

5. Окреслити напрями творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду виховання дітей дошкільного віку з огляду на вирішення сучасних проблем реформування дошкільної освіти.

Об’єкт дослідження – розвиток дошкільного виховання в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет дослідження – теоретичні ідеї й практичні здобутки громадських організацій, приватних осіб та асоціацій щодо розвитку дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на положеннях наукової теорії пізнання про взаємозалежність і взаємовплив процесів об’єктивної дійсності, єдність теорії і практики, що дає цілісне уявлення про сутність найбільш загальних освітньо-виховних проблем; положеннях та висновках про особливості стану освіти й педагогічної думки України в досліджуваний період (К. Ушинський, М. Пирогов, П. Редкін, М. Демков, С. Русова, С. Сірополко та інші); концепціях розвитку національної освіти (В. Бутенко, В. Вихрущ, Л. Вовк, С. Золотухіна, В. Лозова, Н. Побірченко, О. Попова, І. Прокопенко, О. Сухомлинська, А. Троцко, В. Шпак, Н. Якушко та інші); концептуальних положеннях розбудови дошкільництва в умовах відродження української державності (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, В. Кузь, М. Стельмахович, Т. Танько).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях
Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях - це складний та багатогранний процес, який передбачає забезпечення оптимального взаємозв’язку сприй ...

Вивчення параметрів діяльності вчителя
Вивчення параметрів діяльності педагога, який атестується, здійснюється за такою пам’яткою, яка, на наш погляд, відповідає цілісному сприйняттю педагогічного процесу закладу: • чи реалізує і модерніз ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com