Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Педагогіка і освіта » Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Сторінка 11

Дослідженням доведено, що на розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині значно вплинула й благодійна діяльність представників прогресивної інтелігенції регіону, здійснювана у формі доброчинних внесків, активної участі в організації та проведенні концертів, спектаклів, виставок, розпродажів тощо. Зібрані кошти та речі йшли на утримування дітей дошкільного віку, відкриття й повноцінне функціонування різноманітних закладів дошкільного виховання.

У процесі наукового пошуку визначено напрями використання набутого досвіду в сьогоденній практиці дошкільного виховання. Так, вирішенню проблеми стовідсоткового охоплення дітей дошкільного віку громадською освітою та вихованням сприятиме творче застосування проектів приватних дошкільних установ, що були презентовані передовою громадськістю досліджуваного періоду. Підвищенню ефективності діяльності сучасного дошкільництва допоможуть також рекомендації педагогів минулого щодо встановлення тісної співпраці батьків та закладів дошкільного виховання. В умовах зниження якості друкованих видань для дітей творчого підходу потребують і такі питання, як зміст дитячої літератури та вимоги до її оформлення.

Узагальнення результатів історико-педагогічного пошуку, аналізу джерельної бази дає підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., представленої у вигляді ретроспективного цілісного аналізу участі громадсько-приватної ініціативи в розвитку виховання дітей дошкільного віку в регіоні у визначених хронологічних межах.

Установлено, що для багатьох історико-педагогічних досліджень феномен внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. ще не став предметом наукового вивчення. Знайдені джерела, які умовно можна поділити на три групи, не розкривають головних положень та особливостей розвитку досліджуваного явища та мають певні недоліки.

2. Визначено і схарактеризовано внесок вітчизняних педагогів, учених, громадських діячів досліджуваного періоду (А. Арнольді, О. Духнович, Н. Лубенець, П. Каптерев, С. Миропольський, М. Пирогов, С. Русова, Леся Українка, К. Ушинський та інші) у розробку теоретичних засад дошкільної педагогіки, що полягав у доведенні значення дошкільного періоду в розвитку особистості; презентації теоретичних засад сімейного й громадського виховання; обґрунтуванні вимог до батьків, до вихователів, до їхніх моральних якостей, освіти, професійної підготовки тощо.

3. Науково обґрунтовано етапи внеску громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: І етап (50-ті рр. ХІХ ст. – перша половина 80-х рр. ХІХ ст.) – етап підвищеного інтересу вітчизняної педагогічної інтелігенції до періоду раннього віку дитини, усвідомлення його значущості у формуванні особистості.

Характерною рисою цього етапу стало масове обговорення досвіду організації закладів виховання дітей дошкільного віку в різних зарубіжних країнах, висвітлення здобутих матеріалів на сторінках періодичних видань того часу та поступове впровадження їх в практику вітчизняного шкільництва. Цей період також позначився виробленням чітких позицій щодо ролі громадських закладів для дітей, які були позбавлені нормальних умов існування й розвитку, обґрунтуванням мети та принципів побудови дитячих притулків і сирітських будинків (боротьба проти жебрацтва, збереження здоров’я та життя дитини, надання їй у подальшому гідного ремесла).

ІІ етап (друга половина 80-х рр. ХІХ ст. – 1907 р.) – етап розробки теоретичних основ виховання дітей дошкільного віку.

Суттєвою особливістю цього етапу стало наукове обґрунтування принципів виховання дітей молодшого віку, головних засад організації закладів громадського виховання, що заклало міцний фундамент системи вітчизняної дошкільної педагогіки та зумовило появу нових типів дошкільних закладів (народні дитячі садки, ясла-притулки, літні майданчики, колонії тощо) для дітей нижчих прошарків тогочасного населення. Головним завданням цих установ стало забезпечення охорони життя та здоров’я малечі, сприяння її фізичному та духовному розвитку, вдосконалення основ «первинного виховання» тощо.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
Пізнавальні особливості школярів визначають актуальність розвитку на уроках тих або інших процесів сприйняття історичного минулого, його аналізу й оцінки, формування й удосконалювання мотивів вивченн ...

Готовність дитини до навчання в школі як психолого-педагогічна проблема
Серед багатьох проблем, що виникають у контексті гуманізації освіти і її реформування, важливого значення набуває проблема психолого-педагогічної підготовки дітей до шкільного навчання та успішної ад ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com