Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Педагогіка і освіта » Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Сторінка 10

Установлено, що ясла та ясла-притулки в переважній більшості користувалися популярністю серед батьків, які приводили своїх дітей до установ рано-вранці й залишали там на весь день. Головна увага наглядачів ясел була звернена на здоров’я малечі, чистоту, охайність і здорову їжу, ігри та прогулянки на свіжому повітрі. Вихователі також читали та обговорювали з дітьми малюнки й казки, вели з ними бесіди на морально-етичні теми тощо.

У дисертації доведено, що виникнення та функціонування дитячих садків на Слобожанщині, переважна більшість яких була створена наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., завдячують приватній ініціативі місцевої інтелігенції. Установлено, що дитячі садки О. Дружкової, О. Родіонової, М. Хохлової, А. Кольцової та інші, які були розраховані на дітей заможних родин, зазвичай відкривалися власниками приватних початкових училищ і гімназій, а їх головним завданням була підготовка малечі до систематичного навчання. До переліку предметів, що викладалися в таких закладах входили грамота, початкові молитви, ліплення, плетіння, вирізування, малювання, співи, рухливі ігри, гімнастика тощо.

Метою народних дитячих садків і літніх майданчиків для дітей нижчих прошарків населення, ініціаторами відкриття яких були як приватні особи (А. Мартинова, Є. Шацька), так і асоціації різних типів та спрямувань (Товариство «Дитячий садок», Товариство сприяння фізичному вихованню та захисту дітей, Товариство взаємодопомоги працюючих жінок тощо), було, з одного боку, прагнення розумними заняттями відвернути дітей від шкідливого впливу вулиці, а з іншого – пропагування серед широких верств населення міста корисних відомостей про фізичне виховання. З’ясовано, що для дітей, які майже весь день перебували в народному садку або на літньому майданчику, проводилися рухливі ігри на свіжому повітрі. Маленькі відвідувачі також займалися ліпленням з глини, виготовленням найпростіших іграшок і побутових предметів, квітів з паперу, шиттям і вишиванням, плетінням килимків із клаптиків; співали, танцювали, грали на музичних інструментах, виразно читали, виконували гімнастичні вправи, доглядали за тваринами. При всякій слушній нагоді з дітьми велися бесіди про предмети і явища навколишньої природи, розмови етичного характеру, влаштовувалися екскурсії та прогулянки в різноманітні куточки, як-от: на пташник Товариства акліматизації; по мальовничих місцях харківських околиць, подорожі залізницею тощо.

Одним із типів закладів для виховання дітей дошкільного віку на Слобожанщині, ініційованих приватними особами та громадсько-педагогічними об’єднаннями, стали літні дитячі колонії, які працювали в мальовничих місцях краю – селищі Ракитному, Чугуєво-Бабчанській дачі тощо. Ці установи: 1) надавали можливість найбільш слабким дітям незаможних батьків побути у здорових сільських умовах і набратися сил, практично ознайомитися з живою природою, набути навички її спостерігати; 2) стимулювали розвиток у дітях любові до природи й активної турботи про її охорону; 3) ознайомлювали міських дітей із умовами сільського побуту, з сільськими роботами, а також зі всіма найістотнішими особливостями краю (із видатними місцевостями і установами, що знаходилися неподалік від колонії); 4) сприяли формуванню та розвитку в дітей добрих і корисних звичок, самостійності та почуття колективізму, взаємодопомоги, взаємоповаги тощо.

Аналіз «Доповідей» та «Звітів» комітету Товариства поширення в народі грамотності, яке стало одним із головних ініціаторів організації літнього оздоровлення та відпочинку дітей, дає підстави свідчити, що центр ваги колоній був перенесений на безпосередні особисті спостереження дітей за природою, на екскурсії, прогулянки, маленькі подорожі, догляд за рослинами, складання гербаріїв тощо. Книжкові заняття були зведені до мінімуму. За задумкою педагогів та лікарів, літо повинно було ввести дітей у новий для них світ природи, розкрити його і ознайомити з ним, навчити любити природу.

Виявлено, що, незважаючи на певні труднощі (нестачу коштів на навчальне та господарське обладнання, відсутність приміщень, пристосованих до особливостей дитячого віку; брак спеціально підготовленого педагогічного персоналу), прогресивна громадськість регіону робила все можливе для того, щоб забезпечити охорону життя та здоров’я дітей. Тому організацію ясел, народних дитячих садків, літніх колоній та майданчиків слід вважати зразком безкорисливого служіння громадсько-приватної ініціативи інтересам суспільства.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Завдання та напрями педагогічної допомоги дітям з комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру
За тлумачним словником термін «допомога» визначається, як сприяння будь-кому, у будь-чому, участь в будь-чому, що приносить полегшення кому-небудь. В побутовому житті українців термін вживався перева ...

Виховання елементарних навиків учбової діяльності
З перших занять у дітей молодшої групи формують навики учбової діяльності: приручають займати своє місце, сидіти смирно і вставати тільки за пропозицією вихователя; дитина повинна навчитися слухати в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com