Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Педагогіка і освіта » Внесок громадських організацій, приватних осіб та асоціацій у розвиток дошкільного виховання на Слобожанщині

Сторінка 1

На сучасному етапі творення незалежної української держави з усією гостротою постають не тільки соціально-економічні, але й культурно-освітні та морально-ціннісні проблеми. Серед них надзвичайної актуальності набувають питання дошкільного виховання як початкової ланки системи освіти, від якої залежить майбутнє держави, перспективи її подальшого розвитку. Не випадково ці питання відбито в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), Законі України «Про дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Воднораз реалії сьогодення, кризові явища в економічній та духовній сферах життя негативно позначилися на практиці виховання молодого покоління. Так, знищення мережі дошкільних установ, зменшення обсягів їх державного фінансування, погіршення умов роботи працівників дошкільної освіти, зниження престижу професії вихователя, що призводить до постійного відпливу кваліфікованих кадрів в інші сфери діяльності, потребують пошуку шляхів реформування дошкільної освіти на нових наукових засадах.

Розв’язанню зазначених проблем сприятиме використання творчих ідей і досягнень прогресивної інтелігенції й громадсько-педагогічних об’єднань минулого за умови їх об’єктивної оцінки та неупередженого аналізу. У цьому плані особливий інтерес становить період другої половини ХІХ – початку ХХ ст., звернення до якого пояснюється тим, що саме на цей час припадає інтенсивний пошук прогресивною вітчизняною громадськістю шляхів започаткування і розвитку дошкільних установ, розробки оригінальних теоретико-методичних засад їх організації та функціонування.

Установлено, що перші дослідження з аналізу внеску громадських організацій, приватних осіб і асоціацій у розвиток дошкільного виховання в Україні з’явилися ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (А. Арнольді, Н. Лубенець, С. Русова, П. Каптерев та інші). Проте вони були обмежені переважно матеріалами діяльності петербурзьких та київських громадсько-педагогічних об’єднань.

За радянських часів внесок громадсько-приватної ініціативи в розвиток дошкільного виховання як важливого складника української культури та освіти майже не враховувався. Історія діяльності дитячих садків, ясел, притулків та інших типів закладів виховання дітей дошкільного віку, ініціаторами яких виступали приватні особи, асоціації, земські установи, замовчувалася; спотворювалися дані й щодо благодійної участі приватних осіб і громадських організацій у розбудові основ дошкільної педагогіки (В. Чередниченко, І. Чувашев та інші).

Нове осмислення участі прогресивної інтелігенції в розбудові системи дошкільної освіти в дореволюційні часи відбулося на початку 90-х рр. ХХ ст. Саме в цей час з’являються праці Л. Вовк, С. Золотухіної, Н. Побірченко, О. Попової, О. Сухомлинської, М. Стельмаховича, Н. Якушко та інших, у яких певною мірою відбито різні напрями діяльності видатних вітчизняних педагогів, громадських організацій і педагогічних об’єднань, котрі займалися проблемами виховання дітей у цілому й дошкільного віку зокрема, оглядово висвітлено історію приватних та народних дитячих садків, ясел, притулків; наведено дані про пожертвування приватними особами коштів на їх заснування та діяльність.

Протягом останніх десяти років провідну роль у вивченні розвитку громадської та приватної ініціативи в освіті України в різні історичні часи, зокрема і в межах визначеного нами хронологічного періоду, відіграють дослідження В. Корнієнко, С. Поляруша, О. Друганової, А. Нарадька та інших. Окремі аспекти діяльності вітчизняних закладів дошкільного виховання відображено в дисертаціях сучасних дослідників, присвячених історії становлення й розвитку професійної підготовки педагогічних кадрів в Україні в цілому (Н. Дем’яненко, Є. Сарапулова та інші) та дошкільної педагогічної освіти зокрема (Т. Слободянюк, Т. Танько, І. Улюкаєва).

Особливу цінність у контексті нашого дослідження становлять дисертації С. Попиченко (відтворено історію становлення й розвитку дошкільного виховання в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.); Г. Рего (досліджено витоки, особливості становлення та етапи розвитку теорії і практики суспільного дошкільного виховання в Закарпатті у період 1836 – 1918 рр.); З. Нагачевської (висвітлено основні тенденції генезису теорії і практики дошкільного виховання від часу зародження інституцій опіки маленьких дітей до перетворення дошкільних закладів у важливий чинник національно-культурного життя Східної Галичини).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Визначення рівня знань учнів на початок дослідної роботи у початкових класах
На початку дослідного навчання у ЗОШ № 151 міста Харкова, спільно з вчителями було проведено анкетування молодших школярів, опрацьовано особисті справи учнів 4 - Б класу, проведена творча робота на т ...

Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури
Останнім часом особливо гостро постає питання про напрями розвитку фізичного виконання в загальноосвітніх школах. Чинна начальна програма, яка передбачає два уроки фізичної культури щотижня, не забез ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com