Можливості ігор у формуванні пізнавальної активності

Педагогіка і освіта » Формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри » Можливості ігор у формуванні пізнавальної активності

Сторінка 1

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дитини, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Її назвали "супутником дитинства", хоч у житті граються не тільки діти, й дорослі. Дитяча гра – це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній діяльності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання.

Гра як діяльність притаманна передусім молодому організму, що зумовлене потребою дитини у виявленні активності. Тому гра в дитячому віці є нормою. Гра є не лише фактором настрою, емоцій дитини, а й важливим чинником розвитку функцій мозку, серцево-судинної, нервової систем її організму.

Ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Дидактична гра. Педагогіка вивчає три види діяльності людини: гру, навчання, працю. Саме вони є діючими чинниками формування світогляду особистості, її ідейних і моральних переконань. Спираючись на якийсь конкретний вид діяльності учня , ми можемо гармонійно поєднати цю діяльність з іншими видами. На цю особливість навчально-виховного процесу вказував ще К.Д. Ушинський. Він писав, що "викладання, засноване на нав’язуванні, вбиває в учневі прагнення до навчання, без якого він далеко не піде, а навчання, засноване тільки на інтересі, не дає можливості закріпити самовладання і волю учня, тому що не все в навчанні цікаво і потрібно, і багато чого він братиме силою волі". Таким чином виникають запитання: чи можна гру вважати методом навчання? Чи це методичний прийом або форма організації уроку?

Коли ми вводимо у навчально-виховний процес ігрові елементи, то цим самим ми стимулюємо пізнавальні можливості учнів. Адже гра як ніщо інше дуже захоплює дітей.

Успіх гри у навчальному процесі забезпечується, по-перше, умінням учителя визначити ступінь її необхідності на даному етапі навчання, а, по-друге, переконаністю у досягненні учнями її позитивних результатів.

Важливість навчальних ігор визначається тими позитивними деталями, що не можуть дати інші види діяльності. Насамперед, вони допомагають індивідуалізувати навчання, що забезпечує один із важливих принципів дидактики. В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів, ступінь сформованості навчальних умінь і навичок. А.С. Макаренко говорив: " Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте". Тому ті навички й уміння, що одержує учень у процесі гри, будуть доцільними і необхідними й у подальшому житті.

Учитель, застосовуючи дидактичні ігри на уроці, має, відповідно до завдань уроку, чітко визначити дидактичну мету такої роботи. Введення гри передбачає гнучкість методики вивчення – потребує від учителя знань, умінь, певних навичок, а також творчого підходу до проведення уроку.

Щодо визначення дидактичної гри, то можна сказати, що дидактична гра – "творча форма навчання, виховання і розвитку студентів, школярів і дошкільників". Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й неудаваної цікавості. В терміні "дидактична гра" наголошується її педагогічна спрямованість, відображається багатогранність її застосування з урахуванням дидактичної мети заняття і рівня підготовленості студентів та учнів.

Витоки дидактичних ігор ми можемо знайти в народній педагогіці. Ігри та іграшки, які створив народ, завжди допомагали дітям пізнавати світ граючись. Тому ігри пізніше дуже тісно пов'язались з навчанням, постійно удосконалюючись. Оцінюючи дидактичну гру та її роль в системі навчання, А. П. Усова писала: "Дидактичні ігри, ігрові завдання та прийоми дозволяють підвищити сприйнятливість дітей, різноманітити навчальну діяльність дитини, приносять цікавість".

У системі навчання і виховання дітей активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюють інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.

Якщо творчі ігри забезпечують максимальні можливості для вияву уяви, нестандартного мислення, ініціативи дітей, то педагогічна мета дидактичних полягає в сенсорному вихованні, мовленнєвому розвитку, ознайомленні дошкільників з навколишнім світом, формуванні у них елементарних математичних уявлень тощо.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Напрямки соціально–педагогічної допомоги проблемним сім’ям
Одним з основних об’єктів соціальної роботи виступають молода сім’я та сім’ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім’ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтрим ...

Сучасні підходи до розвитку, навчання і виховання дітей з комплексними порушеннями
Спеціальна педагогіка як складова педагогіки, в колі проблематики якої — педагогічне дослідження й різноманітна педагогічна допомога особам, у тому числі дітям, котрі мають певні фізичні та ментальні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com