Вплив експериментальної методики на оволодіння молодшими школярами умінням застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях » Вплив експериментальної методики на оволодіння молодшими школярами умінням застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Сторінка 3

Дані таблиці 2.2 свідчать, що в учнів експериментальних класів вищий рівень сформованості пошукових умінь порівняно з учнями контрольних класів.

Використовуючи дані таблиці 2.2, ми обчислили середній бал кожного учня і визначили рівні сформованості уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях в учнів 4 класів наприкінці формувального експерименту. Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості досліджуваного уміння покажемо за допомогою діаграми (див. рис.2.3).

Рис.2.3 Співвідношення рівнів сформованості уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях в учнів наприкінці експериментального навчання

Аналіз даних діаграми свідчить, що показники наприкінці експериментального навчання в експериментальних класах на всіх рівнях кращі, ніж у контрольних класах. Зокрема, якщо у контрольних класах високого рівня сформованості уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях досягли 14,7% учнів, то в експериментальних класах цей показник становить 25,1% учнів. Крім того, кількість учнів, які потребують безпосередньої допомоги вчителя в процесі розв’язання пізнавальних завдань, тобто тих, що мають середній рівень сформованості досліджуваного уміння, в експериментальних класах становить 23% учнів, а в контрольних класах - 31,7% учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальних класах кількість учнів із низьким рівнем сформованості уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях усього 8,4%, а в контрольних класах - 11,8%.

Отримані дані підтверджують той факт, що в процесі формувального експерименту учні експериментальних класів більш успішно оволоділи узагальненим способом дій на перенос знань у нові навчальні ситуації, тобто вміння застосовувати природничі знання на практиці у них сформоване на вищому рівні. Крім того, аналіз результатів виконання учнями пізнавальних завдань свідчить ще й про те, що спеціальне цілеспрямоване навчання сприяє накопиченню досвіду самостійного виконання учнями пізнавальних завдань на перенос знань у нові навчальні ситуації, тобто для застосування знань на практиці.

Таким чином, отриманий кінцевий результат однозначно підтвердив гіпотезу, висловлену нами на початку експериментального дослідження, що ефективність процесу формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях підвищується, якщо врахувати педагогічні умови його реалізації.

1. За експериментальною методикою процес вивчення природознавства у 3-4 класах та реалізація завдань формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях здійснювалися шляхом організації чуттєвого сприймання учнями навчального матеріалу, здійснення керівництва розумовою діяльністю учнів, цілеспрямованого використання у навчальному процесі комплексу пізнавальних завдань, побудованого на основі алгоритмізованих прийомів розумової діяльності, та реалізації міжпредметних зв’язків.

Засвоєння пошукових умінь, що входять у структуру досліджуваного узагальненого уміння, здійснювалося шляхом включення в навчальний процес комплексу пізнавальних завдань, типологія яких була визначена нами відповідно до структури досліджуваного узагальненого уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях.

2. Комплекс пізнавальних завдань був розроблений на основі поєднання змістового, процесуального та мотиваційного компонентів навчання. Він дозволяв враховувати змістовий аспект навчального матеріалу і спеціальне ускладнення процесу виконання пізнавальних завдань в рамках кожного типу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів
Коли йдеться про гармонійне виховання особистості, насамперед мають на увазі музичну освіту людини, вміння розумітися на мистецтві, знання іноземних мов, фізичний розвиток тощо. Та чи часто доводитьс ...

Поняття розвитку систем професійного навчання
О.К. Гастєв, директор Центрального інституту праці, написав ряд капітальних праць, у яких розкриваються основні вихідні положення розпочатої під його керівництвом роботи з наукової організації праці ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com