Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях » Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Сторінка 4

Тривалість етапів у процесі експерименту визначалась рівнем готовності молодших школярів до застосування знань в новій навчальній ситуації та особливістю оволодіння учнями певними пошуковими уміннями, що входять в структуру формованого узагальненого уміння. Так, наприклад, якщо наприкінці третього класу більшість учні самостійно виконували пізнавальні завдання на порівняння, то пізнавальні завдання на доведення виконувалися деякими учнями наприкінці четвертого класу тільки при безпосередньому керівництві учителя. Таким чином, виділені нами етапи не мали чітких календарних строків. Відповідно до вказаних вище двох положень учитель мав можливість самостійно визначати рамки керівництва процесом розв’язання учнями пізнавальних завдань, тому ми вкажемо орієнтовну тривалість етапів формування узагальненого уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації.

Протягом першого семестру експериментального навчання здійснювалась підготовка молодших школярів до самостійного переносу знань у нову навчальну ситуацію.

Найтривалішим був частково-самостійний етап формування досліджуваного уміння. Він охоплював другий семестр першого року навчання і другий семестр другого року експериментального навчання.

Самостійному виконанню пізнавальних завдань на перенос знань у нову навчальну ситуацію більшість учнів експериментальних класів змогли навчитися лише до кінця четвертого класу.

Охарактеризуємо виділені нами етапи процесу формування у молодших школярів уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації.

Виділення підготовчого етапу обумовлено значними труднощами, які відчувають молодші школярі під час переносу знань у нову навчальну ситуацію. Основна причина цих труднощів полягає в тому, що молодші школярі мають різний рівень засвоєння опорних знань і окремих пошукових умінь. Більшість дітей мають середній і низький рівні готовності до застосування знань у новій навчальній ситуації, що дає можливість їм лише успішно розв’язувати завдання на застосування знань у ситуації за зразком (див. рис.1.1). Це свідчить про те, що молодшим школярам необхідно допомогти подолати існуючий розрив між слабкою їх операційною готовністю до переносу знань і новими вимогами, відображеними в завданнях на перенос знань в нові навчальні ситуації. Цю функцію у формувальному експерименті і повинен був виконати підготовчий етап.

Протягом першого семестру в навчальний процес в експериментальних класах вводились підготовчі пізнавальні завдання, виконуючи які діти вчились аналізувати пропоновані об’єкти, виділяти в предметі ознаки різного характеру і диференціювати їх, порівнювати об’єкти за 1-2 ознаками, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формулювати пізнавальні запитання. Пропоновані учням на даному етапі завдання здійснювали розвиваючий і стимулюючий вплив на підготовку школярів до пошукової діяльності, давали можливість надалі поставити перед учнями пізнавальні завдання на перенос знань у нову навчальну ситуацію.

Таким чином, упродовж підготовчого періоду учнів навчали конкретному алгоритму розв’язання пізнавальних завдань, виконання певних розумових дій відповідно до поданих зразків. Тобто відбувалось накопичення учнями досвіду виконання алгоритмізованих розумових дій, враховуючи особливості природничого поняття та формування пошукових умінь. Керівництво виконанням пізнавальних завдань здійснювалася прямим способом у такій послідовності:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Модернізація змісту астрономічної освіти на основі культурологічного підходу
Модернізація освіти, що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях, припускає формування нових моделей учбової діяльності, що використовують інформаційні і комунікаційні технології. Останні ...

Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін
Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків — завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com