Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях » Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Сторінка 3

Перехідний варіант впливу на формування розумових дій в нашому дослідженні втілився в методиці поетапного керівництва виконанням учнями пізнавальних завдань, сутність якої полягала в тому, що, регулюючи змістову і операційну складність завдань, вчителі поетапно формували в учнів уміння застосовувати природничі знання в новій навчальній ситуації. На першому етапі (підготовчому) відбувалося накопичення учнями досвіду виконання пошукових дій; на другому (частково-самостійному) - школярі застосовували пошукові уміння в новій навчальній ситуації під керівництвом учителя і в спільній діяльності з іншими учнями; на третьому (самостійному) - здійснювалося самостійне використання учнями пошукових умінь у новій навчальній ситуації. Дидактичною основою розрізнення етапів був рівень самостійності школярів у навчально-пізнавальній діяльності.

В узагальненому вигляді етапи формування в учнів уміння застосовувати природничі знання в новій навчальній ситуації представлені в таблиці 1.4

Таблиця 1.4. Характеристика етапів формування уміння застосовувати знання у новій навчальній ситуації

Етап	Завдання етапу	Дидактичне забезпечення	Уміння, що формуються
Підготовчий	- Підготовка до включення у пошукову діяльність; стимулювання допитливості.	- Розв’язання учнями пізнавальних завдань за зразком чи опорною схемою, поданими вчителем; створення ситуацій, що стимулюють інтерес до змісту пізнавальних завдань.	- Аналізувати об’єкти; виділяти ознаки різного типу і диференціювати їх; порівнювати об’єкти за 1-2 ознаками; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; доводити судження.
Частково-самостійний	- Формування досвіду переносу знань у нові навчальні ситуації; закріплення позитивного ставлення до розв’язання пізнавальних завдань.	- Розв’язання під керівництвом учителя та в спільній діяльності з учнями пізнавальних завдань на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння, класифікацію, доведення судження, інших; створення ситуацій, що стимулюють позитивне ставлення до процесу розв’язання пізнавальних завдань.	- Розпізнавати об’єкти; порівнювати їх; встановлювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами; використовувати аналогію; доводити істинність суджень.
Самостійний	- Оволодіння учнями досвідом самостійного переносу знань у нові навчальні ситуації; розвиток навчально-пізнавальних мотивів.	- Самостійне розв’язання пізнавальних завдань на перенос знань у нову навчальну ситуацію; виконання творчих робіт; створення ситуацій, що стимулюють пізнавальні інтереси учнів до змісту та процесу розв’язання пізнавальних завдань.	- Самостійно переносити сформовані пошукові уміння у нові навчальні ситуації та застосовувати їх для розв’язання завдань на практиці.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Загальна характеристика позакласної роботи з біології
В методичної літературі і практиці роботи школи поняття «позакласна робота» часто співвідносять з поняттям «позаурочна робота» та «позашкільна робота», хоча кожне з цих понять має свій зміст. Крім то ...

Способи організації самостійної роботи в малокомплектній школі та перевірка їх ефективності
Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів. П ...

Процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Навігація по сайту