Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях » Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Сторінка 6

всебічний аналіз об’єкта чи явища, визначення його ознак;

визначення істотних ознак;

порівняння істотних ознак;

пошук причини або наслідку та їх пояснення;

формулювання висновку.

Відповідно до сказаного, ми розробили такі види пізнавальних завдань для встановлення причинно-наслідкових зв’язків:

Завдання для визначення причини і наслідку у даному висловлюванні.

Наприклад: Із двох речень складіть одне, вставивши між ними "тому що". Визначте у новому реченні, що від чого залежить.

Птахи відлітають у теплі краї. Взимку немає комах.

Завдання для формулювання одиничних суджень про причину або наслідок певної залежності.

Наприклад: а) Чому білка взимку не впадає у сплячку?

б) Закінчіть речення.

Із настанням осені ластівкам, зозулям, лелекам немає чим живитися, тому .

Завдання для формулювання розгорнутих суджень про причину або наслідок складних залежностей.

Наприклад:

а) Що станеться, якщо знищити всіх комах?

б) Чому потрібно охороняти тварин?

Завдання для виявлення причини чи наслідку, подані у проблемній формі.

Наприклад: Тіло птахів вкрите пір’ям, яке добре захищає їх від холоду, то чому ж більшість птахів відлітають у теплі краї?

У нашому дослідженні рівень складності причинно-наслідкових зв’язків, які мали встановлювати учні, поступово зростав за двома ознаками: за структурою зв’язків, їх кількістю співвідношень та за логікою судження.

На основі першої ознаки учням спочатку пропонувалось завдання на встановлення короткого зв’язку: "одна причина - один наслідок". Пізніше завдання ускладнювались завдяки збільшенню кількості причин чи наслідків: пропонувались завдання, що містять декілька причин, а необхідно було визначити наслідок, та завдання, що містять декілька наслідків, пов’язаних з однією причиною. Другою ознакою, яку ми враховували при збільшенні складності завдань для встановлення причинно-наслідкових зв’язків, була логіка суджень: від причини до наслідку або від наслідку до причини.

ІV. Завдання, що передбачають використання аналогії як засобу переносу способу дії.

Завдання цього типу були близькими до завдань на порівняння. Вони передбачали формулювання судження про ознаки чи властивості одного об’єкта або способу дії на основі його подібності до інших. Тобто засіб аналогії базувався на операції порівняння і був послідовним співвіднесенням та зіставленням суттєвих ознак і способів дій. Проте при порівнянні виявляються й фіксуються лише подібність чи відмінність об’єктів за властивостями й відношенням уже встановленим до порівняння. А при аналогії між двома об’єктами (способами дій) в одного з них певні властивості (операції) не подані. Тільки здійснення аналогії дає змогу перенести відомі, визначені властивості, зв'язки (операції), з одного об’єкта (способу дії) на інший.

В основі міркувань за аналогією лежать розумові операції, послідовність виконання яких учні повинні засвоїти для успішного розв’язання пізнавальних завдань даного типу:

всебічний аналіз об’єкта чи явища, визначення його ознак (властивостей);

визначення відомого способу дії;

виділення суттєвих ознак;

встановлення зв’язку між ними;

обґрунтування правильності виконаної дії, формулювання висновку.

За рівнем творчої діяльності в процесі пошуку невідомого ми виділяли три види аналогії, доступні дітям молодшого шкільного віку: асоціативну, алгоритмічну та евристичну. Асоціативна аналогія використовується на рівні репродуктивної діяльності, в її основі лежить проста асоціація за схожістю. Алгоритмічна аналогія вимагає діяльності на відтворювально-творчому рівні. Хід думок у такому разі потребує розчленування й осмислення кожної складової частини цього судження. При цьому учні, спираючись на відомий спосіб дії, вносять певні конструктивні зміни, тобто за допомогою алгоритмічних аналогій самостійно доходять висновку про можливості застосування відомого способу дії у нових, змінених умовах. Вищим проявом творчої діяльності учнів є їх уміння застосовувати евристичну аналогію. Суть якої полягає в тому, що на основі подібності явищ чи об’єктів, які, на перший погляд, не можна порівнювати, виникають здогадки, гіпотези про спосіб розв’язання проблеми або шукані ознаки об’єкта чи явища. Здогадки за евристичною аналогією виникають тоді, коли немає готової схеми розв’язання завдання і учневі необхідно самостійно відшукати ті елементи, які спонукають до виявлення істотних ознак нового поняття.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Комп'ютер на уроці математики
Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навча ...

Уточнення та розвиток зорових та просторових сприймань та уявлень
Особливо слід зупинитися на питанні про зміст організації роботи по розвитку і уточненню зорового сприймання, оскільки зір при навчанні відіграє важливу роль. Проводяться спеціальні вправи з дидактич ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com