Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Педагогіка і освіта » Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях » Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Сторінка 5

З метою формування в молодших школярів уміння класифікувати вивчені об’єкти за суттєвими ознаками у процесі нашого дослідження ми виділили такі види завдань:

Завдання на визначення об’єкта за вказаними ознаками.

Наприклад: З’єднайте стрілками:

Великий простір суші з майже рівною поверхнею – це…… " _" гори

Повздовжня заглибина з крутими схилами – це…… " _" рівнина

Підвищення на рівнині – це… " _" яр

Дуже піднята ділянка земної поверхні – це " _" горб

Завдання для вилучення зайвих об’єктів (ознак, властивостей тощо).

Наприклад: Закресліть органи, які не належать до органів травлення.

Ротова порожнина, нерви, стравохід, шлунок, очі, язик, кишечник, зуби.

Завдання, що передбачають розподіл об’єктів на групи за самостійно встановленими суттєвими ознаками.

Наприклад: Перелічені рослини поділіть на групи і заповніть таблицю.

Калина, кульбаба, сосна, пирій, береза, малина, овес, верба, шипшина.

Групи рослин

Представники

1.

2.

3.

Завдання на самостійне встановлення суттєвих ознак і визначення об’єкта.

Наприклад: Впізнайте за описом форму земної поверхні. За якими ознаками ви це зробили?

Ця форма земної поверхні буває на горбистих рівнинах. Вона має вигляд повздовжньої заглибини з крутими схилами і вузьким дном.

Складність пізнавальних завдань на класифікацію об’єктів зростає за характером суттєвих ознак - від визначення об’єкта за вказаними ознаками до самостійного встановлення суттєвих ознак об’єкта з метою віднесення його до певного класу (групи); а також за кількістю ознак, що залучаються у пошуках відповіді.

Виконуючи пізнавальні завдання цього типу, школярі вчаться виділяти достатню кількість ознак об’єктів, відрізняти істотні ознаки від неістотних, встановлювати відповідність істотних ознак вивченим об’єктам. Крім того, виконання учнями пізнавальних завдань на класифікацію сприяє осмисленому засвоєнню істотних ознак і властивостей предметів та явищ.

ІІІ. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків між окремими тілами та явищами природи в процесі продуктивної діяльності відіграють важливу роль у формуванні уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Відкриття кожного зв’язку - це крок до глибшого розуміння навколишнього світу. Чим більше й частіше учень осмислює різноманітність зв’язків між тілами і явищами природи, тим узагальненішими вони стають і зручнішими для виявлення їх у незнайомих ситуаціях, зазначає Л.М. Кутергіна.

Самостійне встановлення причинно-наслідкових зв’язків - це складна пошукова діяльність. У ній поєднуються, інтегруються багато розумових прийомів: аналіз матеріалу, порівняння окремих його частин, синтез, виділення суттєвих ознак і зв’язків, теоретичне узагальнення.

Мета використання завдань на встановлення причинно-наслідкових зв’язків полягала в тому, щоб навчити учнів розрізняти причину й наслідок, встановлювати спочатку короткі, локальні, односторонні зв’язки між тілами і явищами природи, між людиною й природою, а потім складніші, різноманітніші зв’язки. У процесі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у школярів передбачалось розвивати два види причинно-наслідкового мислення: елементарне причинне мислення й узагальнююче причинно-наслідкове мислення. Для першого виду характерним є те, що поодинокі явища чи об’єкти зумовлюються іншими поодинокими явищами чи об’єктами. А для другого - поодинокі явища або об’єкти пояснюються загальними правилами чи законами. Для розвитку цих видів мислення необхідно постійне зростання рівня складності причинно-наслідкових зв’язків, а також осмислення учнями послідовності виконання розумових дій під час встановлення причинно-наслідкових зв’язків на основі алгоритму, запропонованого вчителем:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Теоретичні основи дослідження інтелекту в психолого-педагогічній літературі
Розвиток інтелекту дитини є чи найголовнішим завданням розумового виховання людини. У працях психологів та педагогів минулого і сучасного чітко розкриваються теоретичні підходи до висвітлення цієї пр ...

Функції і основні види уваги
При вивченні уваги необхідно розрізняти два основних рівні або види, ряд її властивостей або сторін. Основними видами уваги є мимовільна й так звана довільна увага. Мимовільна увага пов'язана з рефле ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com