Характеристика експериментального комплексу пізнавальних завдань як засобу формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

Виконуючи пізнавальні завдання на порівняння, молодші школярі можуть порівнювати різні ознаки, властивості, способи дії, стани, які за характером сприймання були конкретними й абстрактними, наочними та уявними. Зміст природничих знань, що повинні засвоюватись у початковій школі, містить значну кількість як близьких, так і протилежних понять. Ця обставина дає змогу широко використовувати пізнавальні завдання для порівняння в процесі навчання молодших школярів.

Розробляючи завдання для порівняння, ми враховували вимоги до об’єктів порівняння, що обумовлені логікою цього процесу та віковими можливостями молодших школярів, а саме:

порівняння взаємопов’язаних об’єктів, один із яких має бути добре відомий дітям;

визначення суттєвої подібності та несуттєвої відмінності при зіставленні, а при протиставленні - суттєвої відмінності об’єктів чи явищ;

подібність і відмінність спостерігати на достатньому фактичному матеріалі.

Щоб здійснити правильно процес порівняння тіл чи явищ природи, учням необхідно осмислити й запам’ятати послідовність розумових дій (алгоритм міркування) під час виконання пізнавальних завдань:

а) всебічний аналіз об’єкта, виділення його ознак;

б) визначення ознак подібності та відмінності;

в) визначення серед них істотних;

г) порівняння ознак у формі зіставлення чи протиставлення відповідно до мети порівняння;

д) формулювання висновку про результати порівняння.

Анкетування вчителів та спостереження, проведені у початкових класах, засвідчили, що більшість учителів (67,5%) постійно застосовують прийом порівняння для глибшого осмислення учнями матеріалу, що вивчається. Проте цей вид роботи використовується без певної системи і без ускладнення завдань, а також не організовується відповідна робота щодо осмислення учнями поетапності проведення порівняння. У зв’язку з цим ми запропонували такі види завдань для порівняння:

Завдання, у яких потрібно порівняти об’єкти на основі самостійно встановлених ознак.

Наприклад: Визначити, за якою ознакою розподілили перелічені рослини на групи. Дати назву кожній групі.

Редиска, огірок, пшениця, капуста, буряк, квасоля;

Кульбаба, подорожник, волошка, осот, підсніжник, пирій.

Завдання, що передбачають визначення подібності між зовні несхожими об’єктами, на основі вказаних істотних ознак.

Наприклад: Розгляньте метелика і осу. Визначте, чому вони належать до комах.

Завдання, що передбачають протиставлення даного об’єкта подібному, з яким його можна сплутати.

Наприклад: І горб, і гора мають підніжжя, схили та вершину. Як їх відрізнити?

Завдання для часткового порівняння, що вимагає встановлення лише подібності або лише відмінності.

Наприклад: За поданими ознаками визначити, про які корисні копалини йдеться. Що у них спільного?

а) тверда крихка речовина, бурого кольору, складається з решток рослин, легша за воду, горить тьмяним полум’ям і виділяє мало тепла;

б) тверда міцна речовина чорного кольору, складається з решток рослин, важча за воду, горить яскравим полум’ям і виділяє багато тепла.

Завдання для повного порівняння, що вимагає встановлення подібності та відмінності об’єктів.

Наприклад: Порівняти листяні і хвойні рослини.

Ступінь складності пізнавальних завдань для порівняння залежить від багатоплановості самого порівняння (необхідно визначити тільки подібність або тільки відмінність, чи подібність і відмінність разом), а також від складності заданих умов порівняння (ознаки, необхідні для порівняння об’єктів, подані в завданні й ними треба лише скористатись, або ж ці ознаки потрібно виявити, а потім порівняти).

Нове про педагогіку:

Психологічні особливості сприйняття та відтворення навчального матеріалу ліворукими дітьми
Проблема ліворукості є однією з найменш досліджених та найскладніших для педагогів-практиків. Тривалий час вважалося, що дітей, які працюють лівою рукою активніше ніж правою, необхідно перевчати, кер ...

Сутність і організація навчально-виховного процесу ВНЗ МВС України
Педагогічний процес у руслі однієї і тієї ж навчальної дисципліни може бути організований по-різному. Він може бути побудований як передача готового знання, що прижилося у твердих конструкціях навчал ...