Стан дослідження проблеми в сучасній практиці початкового навчання

Сторінка 4

Багато завдань, які спрямовані на відтворення матеріалу про природні явища, прочитаного у підручнику (3 клас - 18,0%; 4 клас - 23,2%), у той час як завдання, пов’язані із застосуванням нових знань, займають незначне місце (3 клас - 15,0%; 4 клас - 21,5%). Крім того, вони формулюються однотипно, без ускладнення. Аналогічна тенденція спостерігається із завданнями на порівняння у формі зіставлення та протиставлення (3 клас - 15,6%; 4 клас - 5,1%), на узагальнення і формулювання висновків (3 клас - 8,7%; 4 клас - 0,3%). Недостатньо уваги приділяється і завданням на пояснення, доведення істинності суджень (3 клас - 7,5%; 4 клас - 4,8%). Враховуючи значення цих прийомів для розвитку мислення молодших школярів, зменшення їх кількості у 4 класі ми вважаємо неправомірним. Також вони не передбачають поступового збільшення кількості ознак, що порівнюються, ступеня узагальненості предметів і явищ, не вказується напрям порівняння.

Аналіз завдань, вміщених у підручниках із природознавства, свідчить, що автори частково спрямовують свої зусилля на формування у молодших школярів пошукових умінь, що забезпечують перенос знань, та на формування умінь застосовувати знання у новій навчальній ситуації. Проте, враховуючи зростаючі інтелектуальні можливості дітей, специфіку навчального матеріалу, ми вважаємо, що роль пошукового елементу під час засвоєння природничих знань на етапі застосування їх у варіативних навчальних ситуаціях може бути суттєво посилена.

Таким чином, оцінюючи об’єктивні можливості сучасних підручників "Я і Україна" для 3-4 класів як засобу цілеспрямованого формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації, слід відзначити, що текстовий і методичний апарат у цілому різноманітний, є чітка орієнтація на розвивальний характер навчання, але водночас недостатня кількість завдань, що дають змогу учням творчо застосовувати знання у варіативних навчальних ситуаціях, організувати дослідницьку діяльність. Спостерігається явне недооцінювання завдань на доведення істинності судження, порівняння, всебічний розгляд об’єктів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, відсутня їх система.

Оскільки навчальні програми та підручники повинні створювати дидактичне забезпечення для формування у молодших школярів умінь застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації в єдності з навчальним процесом, то ми звернулись до розгляду стану досліджуваної проблеми в сучасній практиці навчання молодших школярів.

Передусім нас цікавило ставлення вчителів початкової школи до необхідності спеціально формувати в молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації, а також до тих засобів, які можуть бути використані при цьому. З метою отримання необхідної інформації ми провели анкетування вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Тернополя та сіл Тернопільської області (див. додаток А). В опитуванні взяли участь вчителі, що працюють за чинною програмою навчання у початковій школі.

Результати анкетування дають підстави зробити висновок, що лише 18,5% опитаних учителів початкових класів вважають, що для досягнення повноцінних результатів навчання необхідно формувати в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Виявлено також недостатнє розуміння вчителями терміну "застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях". Це є причиною того, що вчителі недостатньо використовують засоби формування в учнів умінь застосування знань у нових навчальних ситуаціях. Педагогічними засобами, які застосовуються для формування в учнів умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, вчителі називають здебільшого лише створення проблемних ситуацій (43,3%), використання дидактичних ігор (26,2%), ребусів (21,8%), загадок (17,6%).

Важливу інформацію ми отримали, з’ясувавши, які види навчальної роботи, на думку вчителів, необхідно постійно використовувати у процесі навчання для формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Результати кількісного аналізу відповідей учителів на це запитання подано в таблиці 1.3

Таблиця 1.3. Результати анкетного опитування вчителів початкових класів

Види навчальної роботи, що сприяють формуванню природничих знань дієво практичного характеру

Проводиться робота

постійно

(%)

іноді

(%)

не проводиться

(%)

Аналіз і порівняння досліджуваних тіл природи, явищ, процесів

67,5

31,7

0,8

Виділення істотних ознак

83,3

16,7

0,0

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків

62,5

35,8

1,7

Систематизація й узагальнення у вигляді таблиць, схем

30,8

64,2

5,0

Самостійне формулювання висновків

12,5

84,2

3,3

Використання географічних карт

9,2

68,3

22,5

Виконання самостійних практичних завдань

35,0

65,0

0,0

Виконання завдань за зразком та аналогією

71,7

28,3

0,0

Виконання вправ дослідницького характеру

15,1

82,4

2,5

Розв’язання завдань проблемного характеру

27,4

66,7

5,9

Виконання лабораторних робіт ілюстративного характеру

21,7

61,6

16,7

Виконання лабораторних робіт дослідницького характеру

9,2

67,5

23,3

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Вивчення новаторського досвіду екологічного виховання молодших школярів на уроках математики
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення попереднього педагогічного досвіду формування екологічної культури молодших школярів на уроках математики. Учитель Л. Різник формує екологічну культу ...

Лексичне і граматичне значення слова
Кожне слово має свій звуковий склад, який становить його звукову форму. Звуковий склад слова зв'язаний з певним значенням. Таким чином, слово має певний зміст, певне значення. Значення слова співвідн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com