Стан дослідження проблеми в сучасній практиці початкового навчання

Сторінка 2

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

За змістом курс природознавства має інтегрований характер. У ньому зведені у певну систему, що відповідає віковим можливостям засвоєння знань дітей молодшого шкільного віку, відомості декількох наук: фізичної географії, біології (основи ботаніки, зоології, анатомії та фізіології людини). Провідний компонент цього предмета представлений системою ієрархічно-підпорядкованих елементів (природничих уявлень і понять різного рівня узагальнення), яка відображає тіла та явища природи в їх взаємозв’язках і залежностях. Ця система формується у молодших школярів у такій послідовності: уявлення, поняття поурочних тем - загальні поняття розділів (програмових тем) - загальні природничі поняття 1-4 класів - загальні природничі поняття курсу початкової школи.

Аналіз чинних програм дає підстави зробити висновок, що вони певною мірою орієнтують учителів початкових класів на формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях. Для цього рекомендується: посилювати самостійність учнів у навчально-пізнавальній діяльності; широко практикувати завдання творчого характеру; навчати молодших школярів пошукових умінь, які сприяють переносу знань. Проте у програмах конкретно не відображена система пошукових умінь, що лежать в основі самостійного творчого застосування знань молодшими школярами у нових навчальних ситуаціях.

Під час нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів чинних підручників із курсу "Я і Україна" (3-4 клас) з огляду на їх спрямованість на розв’язання проблеми формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.

Сучасний підручник не може розглядатися лише як посібник, призначений для закріплення вдома матеріалу, вивченого у класі. Він повинен виконувати різні функції: містити матеріал для самостійної роботи, для пошуку нових знань, їх систематизації й узагальнення як на уроці, так і в позаурочний час. Ми поділяємо точку зору Д.Д. Зуєва , який оцінює підручник, враховуючи його двоєдину функцію: як основний носій змісту навчання і як засіб навчання. У зв’язку з цим він відзначає, що з одного боку, підручник є для переважної маси учнів найважливішим джерелом знань, а з іншого боку - засобом навчання, який покликаний допомогти учням засвоїти навчальний матеріал, крім того, підручник повинен сприяти виробленню в учнів досвіду самостійної творчої діяльності. Таким чином, якщо ставиться завдання сформувати в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, то невід’ємною частиною чинних підручників має бути відповідний навчальний матеріал. Із цих позицій ми проаналізували тексти та завдання, вміщені у підручниках "Я і Україна" для 3-4 класів.

Усі тексти підручників із природознавства за значенням уміщеної у них інформації були поділенні на навчальні і додаткові, представлені оповіданнями, віршами, прислів’ями та загадками або короткою інформацією про певних тварин, рослин чи явища природи.

Проаналізувавши види навчальних текстів у підручниках слід зазначити, що більшу частину становлять тексти з описом природних об’єктів та із визначенням понять. Недостатньо, на нашу думку, текстів із завданнями, що передбачають застосування прийомів розумової діяльності, із завданнями для самостійного узагальнення, з описом дослідів та практичної роботи.

Аналіз текстового матеріалу підручників із курсу "Я і Україна" для 3-4 класів засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації для учнів і не сприяють достатньою мірою виробленню досвіду самостійної творчої діяльності, а отже, й формуванню в учнів умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.

Для того щоб проаналізувати завдання, вміщені у підручниках із природознавства, ми вважали за необхідне їх прокласифікувати. Більшість учених приймають за основу класифікацію завдань за характером пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, яка є складовою більш загальної класифікації, запропонованої Д.Д. Зуєвим.

Зважаючи на це, ми провели класифікацію завдань підручників за їх основною функцією у процесі засвоєння знань. Усі завдання були поділені на три групи.

До І групи ми віднесли репродуктивні завдання, спрямовані на запам’ятовування нового навчального матеріалу, на відтворення знань та методів діяльності без суттєвих змін, у тому вигляді, як вони були викладені в підручнику або розкриті учителем. Це завдання на закріплення знань (відтворення вивченого, первинна систематизація фактів, уявлень і понять).

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Форми і методи формування етнокультурної обізнаності дошкільників
Успіх формування етнокультурної обізнаності залежить від форм і методів навчання виховання. До форм належать: 1. Цикли занять, які включають різні види діяльності: пізнавальну, зображувальну, музичну ...

Особливості розвитку рухових здібностей у молодших школярів
Вітчизняні і зарубіжні дослідники в галузі фізичного виховання і спорту констатують, що у віковому розвитку рухових здібностей спостерігається гетерохронність: наявність активного темпу розвитку, пас ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com