Стан дослідження проблеми в сучасній практиці початкового навчання

Сторінка 1

Процес засвоєння навчального матеріалу школярами передбачає повноту і взаємозв’язок застосування знань не тільки в знайомих ситуаціях, але і в нових умовах. Вільне застосування знань у різних ситуаціях свідчить про міцне і гнучке оволодіння учнями змістом освіти.

Оскільки застосування знань, є складовою частиною їх засвоєння, має в той же час і свої специфічні труднощі і особливості і має бути предметом особливого контролю, то, керівництво навчальною пізнавальною діяльністю школярів закономірно повинно передбачати цілеспрямоване навчання учнів застосуванню знань у новій навчальній ситуації. Відсутність керівництва діяльністю учнів на етапі застосування знань у новій навчальній ситуації призводить до незавершеності процесу засвоєння, в результаті чого інтенсивне накопичення знань поєднується із недостатньо розвинутим умінням оперувати ними.

Подолання вказаного протиріччя і є одним із завдань навчання, яке спрямоване на озброєння всіх школярів умінням вільно застосовувати знання в нових навчальних ситуаціях, на розвиток творчої активності учнів.

Відповідно до вище сказаного є доцільним вияснити: якою мірою чинні навчальні програми, підручники і реальний педагогічний процес сприяють формуванню у молодших школярів уміння застосовувати знання в новій навчальній ситуації.

Одним із основних офіційних документів, що спрямовує практичну діяльність учителя і забезпечує єдність підходу до розв’язання важливих питань навчання, включаючи і питання про те, якими мають бути знання, уміння та навички учнів, є навчальні програми. Саме в них знаходять відображення плановані результати навчання. Тому, враховуючи завдання нашого дослідження, ми передусім проаналізували чинні навчальні програми для початкової школи, щоб з’ясувати наскільки цілеспрямовано передбачено формування уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.

Загальний аналіз чинних програм для початкової школи дозволив зробити висновок, що навчальні предмети (читання, українська мова, математика, образотворче мистецтво, інші) передбачають опосередковане знайомство учнів із тілами та явищами природи, знайомлять їх лише з окремими зовнішніми ознаками. Одиничні факти та первинні уявлення про природу формуються в учнів під час вивчення теми "Природа навколо нас" із курсу "Я і Україна" в 1-2 класах. Цілеспрямоване та систематичне формування природничих знань у молодших школярів передбачене лише під час вивчення курсу "Я і Україна. Природознавство" у 3-4 класах, де формуються поняття, закономірності, тому проаналізуємо чинну програму цього курсу за двома напрямами:

як відображена у змісті навчальних предметів проблема формування уміння застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації.

наскільки вона відображена у вимогах до кінцевих результатів застосування природничих знань молодшими школярами.

Чинні навчальні програми із курсу "Я і Україна. Природознавство" для 3-4 класів початкової школи побудовані на основі загально-дидактичних принципів (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничих принципів (екологічний; краєзнавчий: українознавчий; планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.

У пояснювальній записці до програми відзначається, що головною метою природознавства є оволодіння учнів уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Досягнення цієї мети відбувається шляхом реалізації конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота). Спеціальними методами пізнання природи та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування), здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах спеціальності механізація
Вивчення багатьох спеціальних дисциплін в коледжі завершується розробкою курсового проекту. Мета його виконання - реалізувати здобуті студентами теоретичні завдання для розв'язання практичних завдань ...

Види ігор
Розглянемо в найзагальніших рисах характерні особливості типів ігор по класифікації О.С.Газмана. 1. Рухливі найважливіший засіб фізичного виховання дітей в дошкільному і особливо в шкільному віці. Во ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com