Мотиви пізнавальної діяльності школярів

Сторінка 1

Стимулюванню пізнавальної активності передує вплив на мотиваційну сферу учнів.

Мотив – це те, що спонукає людину до дій. Те, заради чого вона її здійснює. У сучасній психології цим терміном позначають ряд причин, що викликають активність індивіда: інтерес, цільові установки, емоції, ідеали, потреби.

Е. Браверман до найважливіших мотивів пізнавальної діяльності, особливістю яких є спрямованість на набуття узагальнених способів дій та самовдосконалення особистості, відносить:

пізнавальний, пов'язаний з інтересом до нового, невідомого;

мотив «саморозвиток», дія якого проявляється в бажанні якомога знати та вміти, розвивати свій розум, підіймати культурний рівень;

мотив «досягнення», дія якого проявляється в бажанні отримати гарні результати своєї діяльності, перемогти у змаганні;

мотив «професійно-життєве самовизначення», дія якого повязана з прагненнями досягти вершин у майбутній професії;

комунікативний мотив, дія якого пов’язана з бажанням учня спілкуватися, співробітничати, взаємодіяти;

емоційний мотив, який породжується позитивними емоціями ,- радістю, подивом, азартом;

зовнішній мотив, пов'язаний з отриманням винагороди, схвалення від інших людей. Його можна викликати жестом,поглядом, словами співчуття, обіцянками винагородити за якісне та швидке виконання завдання;

мотив « позиція», пов'язаний із громадянською відповідальністю за справу, почуттям обов’язку.

Мотивація є дуже сильним фактором впливу на успішність учнів. Залучаючи їх до навчальної діяльності, у своїй роботі я враховую, що учень може:

Сприймати її як таку, що не відповідає його цілям;

Намагатися уникнути її через неприємності;

Проявляти до неї незначний інтерес;

Брати участь у ній з великим бажанням, бо вважає її цікавою та посильною.

Для себе з цього напряму педагогічної діяльності я ставлю завдання:

Вивчати емоційну сферу учнів;

Розвивати мотиви, які вже сформовані в учнів, спиратися на них під час планування діяльності на уроці;

Формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці.

З метою діагностування особливостей мотивації пізнавальної діяльності на початку нового навчального року та протягом нього, я проводжу анкетування «Мотиви моєї діяльності».

Прийоми розвитку пізнавальних мотивів можна поділити на дві групи:

Зацікавлення змістом навчального матеріалу – новизна повідомлення; дивовижна інформація, приклади з художньої літератури; використання краєзнавчого матеріалу; інформація екологічної спрямованості; історичні відомості; іакти з життя вчених; інформація, пов′язана з розкриттям можливостей людини та ін

Зацікавлення процесом навчання – використання роздаткового матеріалу, технічних засобів навчання; застосування комп′ютерної техніки, демонстраційного експерименту та інших видів наочності; залучення до ігрової діяльності, проблемне навчання та ін.

С. Подмазін до методів і прийомів психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів включає: заохочення, пізнавальний інтерес, навчально-пізнавальну гру, кооперацію учнів під час уроків, створення яскравих уявно-образних уявлень, використання творчих завдань, створення проблемних ситуацій, спонукання до пошуку альтернативних рішень, створення ситуації успіху, створення ситуації взаємодопомоги.

Формулу успіху в пізнавальній діяльності Е. Браверман наводить у таій формі:

У= М+(ПІ+РІ+ЗІ+ЗІ) + СЗ,

де: М – мотивація; ПІ – пошук інформації; РІ – розуміння інформації; ЗІ – запам’ятовування; ЗІ – застосування інформації; СЗ – систематичність занять.

Починаючи з організаційного етапу, вчителеві необхідно формувати ціннісні орієнтації учнів на використання всіх можливостей у самовдосконаленні та соціально-психологічні установки (готовність) до їх реалізації в умовному та реальному процесі життєдіяльності. В основу цієї роботи покладається актуалізація знань про духовні, моральні та матеріальні цінності людства і свого народу, що сприяє самовдосконаленню і є визначальною умовою поліпшення особистого та соціального буття. В такому разі не досить нагадувати дітям, який буде урок зараз і що відбуватиметься на ньому. Важливіше, аби учні самі визначили, що вони вже досягли на даний момент і які почуття у них викликає цей рівень, чи задоволені вони собою і чи мають зупинятися на досягнутому. Отже основною педагогічною метою цього етапу є емоційне стимулювання позитивних почуттів дітей, які їм дадуть змогу зафіксувати у свідомості відповідні можливості навчальної діяльності, її цінність для подальшого самовдосконалення та готовність використовувати все можливе в цьому плані, що буде запропоноване вчителем під час вивчення цієї дисципліни. Неприпустимим є зміщення акцентів у педагогічній діяльності з позитивних змін учня на негативні, отже висвітлення позитивних надбань дитини на організаційному етапі – психолого-педагогічна умова успішної реалізації будь-якої форми здійснення навчального процесу. За такого підходу ефективними стають колективні форми роботи на початку уроку, що дають змогу учневі ототожнити себе з більшістю встигаючих учнів, мета яких – самовдосконалення за рахунок навчальної діяльності.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Контроль сформованості вміння аудіювання
Склад операцій, на які розпадається сприйняття мовлення, що звучить, на різних етапах навчання в середній школі, неоднаковий і залежить від рівня сформованості вмінь аудіювання. Новачок, який починає ...

Вдосконалення педагогічної техніки викладача
Теоретичний і практичний рівні опанування вихователем педагогічним досвідом людства становлять методологічну і технологічну основу його педагогічної діяльності та є важливою передумовою поступового п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com