Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

Сторінка 2

Треба зауважити, що формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є досить ефективною методикою, але ж не треба залишати поза увагою і класичні підходи до формування елементарних математичних уявлень та технологій логіко-математичного розвитку у дітей дошкільного віку.

Проведене у роботі дослідження педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі дало змогу відзначити, що розвиток дитини залежить не лише від змісту навчання, а й від форми та методів навчальної роботи.

Показало, що спостереження дітей в природі – один із головних засобів сенсорно-пізнавального розвитку дітей. В процесі цих спостережень розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи.

На протязі року я визначала рівень логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі, розробила модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі та порівняла аналіз результатів експериментальної роботи. Із цього з’ясувалось, що значну частину знань та умінь – такі, як лічба предметів, порівняння конкретних множин між собою за кількістю, орієнтування в часі і просторі та інші – дитина набуває стихійно, причому досить легко й вільно. Про значні зміни в математичному розвитку дітей свідчить порівняльний аналіз здобутих даних у констатувальному та формувальному експериментах. Здобуті експериментальні дані показують, що здійснення індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень в природі сприяло підвищенню рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дітей шостого року життя. Виходячи з цього, вихователь має систематично організовувати індивідуальні вправи та заняття з невеликими групами дітей.

В ході проведеної дослідницької діяльності педагогічних умов формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі я розв'язала такі завдання:

1) проаналізувала психолого-педагогічні наукові дослідження та методичну літературу з проблеми формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Провідну роль у вихованні дітей то розвитку їх логіко-математичних здібностей відіграє ознайомлення з природою. Перебудова педагогічного процесу в дитячих дошкільних закладах відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні спрямована на використання могутнього потенціалу природи у гуманізації педагогічного процесу, на підвищення якості розвитку, вихованості та навченості дітей дошкільного віку. Отже, різнобічний розвиток логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку неможливий без ознайомлення з природою;

2) вивчила стан роботи у дошкільному навчальному закладі з формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Спостереження дітей в природі – один із головних засобів їх розвитку. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища живої і неживої природи, порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками й чисельністю, уміти визначати форму за допомогою геометричних еталонів, уміти лічити предмети та розрізняти їх у просторі та за віддаленістю тощо;

3) визначила рівень логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку. Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі проходить в основному на екскурсіях, прогулянках, під час ігор і праці. Велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури;

4) випробувала методику формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі. 10 дітей шостого року життя виявляли рівень логіко-математичних уявлень при класифікації геометричних фігур, множин, предметів; зіставляли за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі і часі; обчислювали та вимірювали кількість, відстань, довжину, висоту, ширину, об’єм, масу і час. Формування логіко-математичних уявлень проходило засобами спостережень в природі: за явищами природи, природніми процесами та дослідженнями в природі;

5) експериментально перевірена ефективність процесу формовання логіко-математичних уявлень у дітей засобами спостережень в природі. Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального етапу експерименту, було поступове зростання кількості дітей експериментальних груп, порівняно з контрольними групами, що досягли високого рівня сформованості логіко-математичних уявлень засобами спостережень в природі. Так, наприклад, якщо високий рівень сформованості характерний в середньому для 48,3% дітей експериментальних груп, то для дітей контрольних груп він становить близько 20%.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Авторські пропозиції та їх результативність
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми на констатувальному етапі дослідження дозволили сформувати робочу гіпотезу. Ефективність роботи забезпечувалася на основі вивчення та ...

Система вивчення частин мови у початкових класах
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу, оскільки одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про кор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com