Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

Сторінка 1

Результати формувального експерименту довели, що спостереження – один із головних засобів формування логіко-математичних уявлень у дошкільників, і це здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду дошкільників, що потребує від вихователів глибоко відпрацьовувати матеріал, який вивчається, зробити його доступним для дітей, викликати в них інтерес до вивчення математики. Один із шляхів до цього – спостереження в природі. Чуттєвий досвід дітей вдосконалюється і збагачується в цьому процесі.

Спостережливість – це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі і такі деталі, які здаються ззовні недостатньо помітні, на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах.

Знання традиційно вважаються найважливішим елементом змісту навчання. Вони лежать в основі ціннісних ставлень до природи, суспільства, навколишнього світу в цілому. З них починається і формування логіко-математичних вмінь. Цей напрям роботи, як довів формувальний експеримент, з успіхом здійснюється засобами спостережень в природі. Передбачене засвоєння дошкільниками елементарних логічних прийомів орієнтовано насамперед на формування вміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати свою думку, робити прості умовиводи. Очевидно, що повсякденне життя, навколишня природа найбільш повно донесе до дитини елементарні логічні поняття і дії, що в свою чергу становить абетку логічного мислення і є необхідним підґрунтям для розвитку особистості дитини та формування її компетентності.

Ефективність експериментальної роботи я визначала за методикою формувального експерименту. В констатувальному експерименті у дітей більша тяга до гри. У формувальному експерименті з використанням індивідуального підходу і спостережень в природі бачимо підвищення рівня логіко-математичних уявлень дітей старшого дошкільного віку.

Звідси можна зробити висновок, що в ході експерименту у дітей старшого дошкільного віку при використанні засобів спостережень у природі, згідно першої змістової лінії, виявлено підвищення рівня логіко-математичних уявлень при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Відсоток дітей з високим рівнем логіко-математичних знань у формувальному експерименті зріс після застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі на 33,33%. Тобто рівень зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі вищий у експериментальних групах на 33.33%, ніж у контрольних.

Відсоток дітей з середнім рівнем логіко-математичних знань у контрольних групах на 4% вищий за рівень у експериментальних групах. Даний показник з’явився у зв’язку зі збільшенням відсотка високого рівня і значного зменшення низького рівня у експериментальних групах.

Ми бачимо, що відсоток дітей з низьким рівнем логіко-математичних уявлень у контрольних групах вищий на 9,68% ніж у експериментальних, де відбувалося застосування індивідуального підходу формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі.

Отже, порівняльний аналіз результатів експерименту дає змогу зробити висновок, що запропонована модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій, процесів, явищ. Логіко-математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

Для активізації пізнавальної діяльності та підтримки інтересу до навчання найдоцільнішими вважаються дидактичні ігри. Розв’язуючи в ігрових ситуаціях математичні задачі, діти вчаться застосовувати набуті раніше знання. Отже, вихователь повинен знайти раціональне співвідношення між навчально-пізнавальною діяльністю дитини та ігровою.

Розробка таких методик залежить від розв’язання психологічної проблеми вибору тих особливостей дитини, які необхідно брати до уваги та створення інтегрованих методик, які спроможні вирішити проблему індивідуалізації та творчого підходу в пізнавальній діяльності.

Дослідницько-експериментальна робота, яка здійснювалася на базі ДНЗ №4 м. Радомишль протягом одного року, включаючи констатувальний і формувальний експерименти та порівняльний аналізу отриманих результатів запропонованої мною методики дає змогу зробити певні висновки, а саме: представлена модель індивідуального підходу до формування логіко-математичних уявлень по вибраним змістовим напрямкам та пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень у природі є ефективною і такою, що можна використовувати у практичні роботі вихователя з дітьми.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Форми організації навчання та їх специфіка
Термін “організація” походить від латинської “organizo” – “утворюю, упорядковую”. Сьогодні під організацією часто розуміють досягання цілісності, упорядкування складових частин якогось духовного чи м ...

Діяльність шкільної бібліотеки, її значення та функції
Шкільна бібліотека надає інформацію і ідеї необхідні для успішного існування в сучасному інформаційному суспільстві, де знання виконують найважливішу роль. Шкільні бібліотеки щеплять тим, що вчиться ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com