Модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі

Дитина старшого дошкільного віку знаходиться в постійному пошуку, вона пізнає навколишній світ, а її зацікавленість спрямована на все без винятку. Така підвищена активність психічної діяльності, певно, і є обов’язковим фоном прояву творчості.

Для активізації пізнавальної діяльності та підтримки інтересу до навчання найдоцільнішими вважаються дидактичні ігри. Розв’язуючи в ігрових ситуаціях математичні задачі, діти вчаться застосовувати набуті раніше знання. Отже, вихователь повинен знайти раціональне співвідношення між навчально-пізнавальною діяльністю дитини та ігровою.

В проблемі індивідуалізації пізнавальної діяльності можна виділити три аспекти:

індивідуальна різниця як фундаментальна характеристика людини;

вплив індивідуальних відмінностей на продукти учіння та засвоєння знань;

урахування індивідуальних розрізнень у ході проектування процесу навчання з метою покращення навчання кожного.

Ці аспекти проблеми індивідуалізації навчання набувають особливого значення в умовах сучасного процесу пізнання. Першому аспекту присвячені багато чисельні дослідження когнітивного стилю, під яким розуміються індивідуальні особливості, які здійснюють суттєвий вплив на пізнавальну діяльність. З другим аспектом пов’язана розробка навчальних систем, у яких ураховується комплекс індивідуальних відмінностей та допускається значна варіативність навчальних програм у широкому діапазоні. Третій аспект знайшов відображення у вимогах урахування індивідуальних особливостей під час розробки індивідуальних навчальних систем.

Метою формувального експерименту було дослідження ефективності формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі.В процесі дослідження ставили завдання обґрунтувати, експериментально перевірити вплив спостережень в природі з математичним змістом на розвиток логічного мислення дошкільника та педагогічні умови їх використання.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів.

Розглянемо декілька прикладів дидактичних вправ та проаналізуємо отримані результати.

1. «Варимо борщик». (дидактична вправа).

Мета: навчити дітей знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них.

Розв'язування цього завдання виявило, що майже всі діти володіли словами «овочі» і «фрукти», як у контрольних та і експериментальних групах. Діти називаючи правильно кожен предмет, розкладали їх на дві групи.

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

1. «Рух сонця».

Мета: ознайомлення з добовим рухом сонця по небосхилу. Формувати елементарні уявлення дітей про Всесвіт, галактики, зірку Сонце, взаємозв’язок людини з Космосом, дати елементарні поняття про сонячну систему. Розвивати уяву, сприйняття часу і простору, виховувати інтерес до навчання, знань з астрономії.

В процесі спостереження діти вивчають частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Повторюють пори року: взимку день коротший, ніж в літку. Привчаються до поняття тривалості року, місяця, доби, години, хвилини.

2. «Березові листочки».

Мета: сформувати у дітей уявлення про величину предметів, об’єм, форму. Розвивати спостережливість, увагу, пам'ять. Виховувати любов до рослин.

Я звертала увагу на величину рослин, їх форму та якими вони будуть коли рослини збільшаться. В процесі спостереження та візуалізації у діти виховується любов до природи. Розвивається увага, спостережливість та інтерес. Діти вивчають форму і величину предметів у навколишньому середовищі, порівнюють їх.

ІІІ. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

1. «Вирощуємо цибульку на підвіконні».

Мета: закріпити порівняння груп предметів за кількістю. Закріпити порядкову лічбу до 9; навчити вимірювати висоту, довжину. Розвивати увагу, уяву, пам'ять, творчі здібності.

Нове про педагогіку:

Теорія напівпровідників
Дія електронних ламп заснована на керуванні струмом електронів, що йдуть від електрода (катода), що нагрівається, до електрода, що збирає (анода). Катод нагрівається окремим нагрівальним елементом. Д ...

Вміння і навички у структурі трудової діяльності учнів
Успішне виконання всякої діяльності потребує оволодіння людиною необхідними для неї засобами. Воно потребує вироблення у людини вмінь і навичок користуватися ними для досягнення поставленої мети. Усп ...