Життя та діяльність Л.І. Мечникова - освітянина, ученого, громадського діяча

Педагогіка і освіта » Життя та діяльність Л.І. Мечникова - освітянина, ученого, громадського діяча

Сторінка 3

Один з чотирнадцяти нарисів Л. Мечникова, які друкувалися у 1883-1884 рр. у газеті «Русские ведомости» під назвою «Воспоминания о двухлетней службе в Японии», був присвячений характеристиці токійської Школи іноземних мов . Із споминів випливає, що викладав він математику, російську мову та історію. За Л. Мечниковим закріпилася слава чудового педагога. Це не суперечить відгуку про його педагогічний талант, що був отриманий у швейцарському приватному пансіоні «Thudikum» і зберігся в його архіві: «Його викладання – ясне, точне й у вищій мірі дієве. Він уміє підтримувати прекрасну дисципліну, що повинно бути приписане як твердості й благородству його характеру, так і інтересу, який він уміє прищепити своїм учням» (переклад автора).

Сам Л. Мечников писав про своє перебування в Японії: «…я ще до від’їзду з Європи засвоїв японську мову і завів знайомства з керівниками японського прогресивного руху, а згодом, живучи в самій країні, я міг увійти в японське життя, громадське та домашнє, повніше та більш глибоко, ніж це вдається більшій частині європейських туристів» (переклад автора).

Серед візиток Л. Мечникова збереглися картки з іменами Кукі Рюіті – Хосідзакі (працював у міністерстві освіти, був бібліотекарем імператорського двору, начальником імператорського музею, заснував Асоціацію освіти), Імадзумі Юсаку-Якен (співробітник Далекосхідного музею витончених мистецтв у Парижі, директор Політехнічної школи витончених мистецтв у Кіото), Іідзука Осаму-Сейко (вчений, борець за громадські права в Японії), Танака Міцуакі (секретар посольства Івакура Томомі у Європі та Америці) [15]. Дослідниця Г. Іванова вважає, що саме Л. Мечников ознайомив токійців з творами свого друга С. Степняка-Кравчинського, книга якого «Подпольная Россия» у 80-х рр. ХІХ ст. вийшла в японському перекладі . За два роки перебування в Японії Л. Мечников крім освітньої та пропагандистської діяльності здійснював збір матеріалу для майбутньої книги «L’Empire Japonais» і цілого ряду робіт, присвячених Японії. Необхідно зауважити, що матеріали, що були зібрані в ці роки, стали основою не лише монографії про Японію, але й восьмого тому «Всесвітньої географії» Елізе Реклю, що містить багаторазові посилання на наукові статті Льва Ілліча та на його рукописи. Ці посилання торкаються широкого кола питань: повстання тайпінів 1848 р. у Китаї та повідомлень з історії Кореї в японських літописах, фольклору Японії, літературного стилю старих японських листів та пограбування Японії португальцями у XVII ст.

Монографія «L’Empire Japonais» («Японська імперія») обсягом 700 сторінок була видана у 1881 р. у Женеві французькою мовою. Вона була оформлена малюнками автора в японському стилі та зробленими ним власноруч фотографіями.

Повернення Л. Мечникова з Японії до Європи було пов’язане з тяжкою хворобою, що й викликало порушення контракту . Опинившись в Європі Л. Мечников стає одним з самих активних співробітників часопису «Дело», де, між іншим, висвітлював і проблеми освіти . Встановлено, що з кінця жовтня 1876 р. до кінця 1880 р. майже в кожному примірнику журналу друкуються статті, підписані його власним іменем або псевдонімами (Н. Басардін, Віктор Басардін, «М.», «Л. М.»). Дві статті були присвячені реформам, пов’язаним з революцією 1868 р. в Японії .

У статтях «Эра японского просвещения (Мей-Дзи)» та «Эра просвещения в Японии (Мей-Дзи)» Л. Мечников викладає свої враження від Японії: «Я як європеєць був уражений глибоко демократичним устроєм японського життя…Освіта серед японців поширена так, як тільки в дуже небагатьох провідних країнах Європи…і якщо цим «французам крайнього Сходу» і слід багато чого перейняти від Європи, то і Європі у свою чергу не завадить дечому повчитися у японців у культурно-гуманітарній сфері» (переклад автора). Л. Мечников наголошує, що японці виявилися найенергійнішими прибічниками реформ. Він згадує, що бачив на власні очі, як японські діти, юнаки і навіть одружені дорослі люди від 12 до 25 років включно йшли пішки з різних кінців Японії до тих центрів, де існували школи. Матеріально незабезпечені батьки продавали свої будинки, закладали сімейні реліквії, такі як мечі та кинджали, але дозволяли своїй дитині отримати освіту.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Зміст мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи
Учні 5 класу загальноосвітньої школи, а саме учні середнього шкільного віку, мають певні особливості навчання іноземної мови. У підлітковому віці ( з 10-11 до 15 років ) починається: o період найбіль ...

Можливості здійснення міжпредметних зв'язків в позакласній роботі з фізики
Позакласна робота відкриває найбільш сприятливі можливості для здійснення міжпредметних зв'язків, які головним чином стимулюють самоосвіту учнів: їх звернення до додаткової літератури, повторення нав ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com