Життя та діяльність Л.І. Мечникова - освітянина, ученого, громадського діяча

Педагогіка і освіта » Життя та діяльність Л.І. Мечникова - освітянина, ученого, громадського діяча

Сторінка 3

Один з чотирнадцяти нарисів Л. Мечникова, які друкувалися у 1883-1884 рр. у газеті «Русские ведомости» під назвою «Воспоминания о двухлетней службе в Японии», був присвячений характеристиці токійської Школи іноземних мов . Із споминів випливає, що викладав він математику, російську мову та історію. За Л. Мечниковим закріпилася слава чудового педагога. Це не суперечить відгуку про його педагогічний талант, що був отриманий у швейцарському приватному пансіоні «Thudikum» і зберігся в його архіві: «Його викладання – ясне, точне й у вищій мірі дієве. Він уміє підтримувати прекрасну дисципліну, що повинно бути приписане як твердості й благородству його характеру, так і інтересу, який він уміє прищепити своїм учням» (переклад автора).

Сам Л. Мечников писав про своє перебування в Японії: «…я ще до від’їзду з Європи засвоїв японську мову і завів знайомства з керівниками японського прогресивного руху, а згодом, живучи в самій країні, я міг увійти в японське життя, громадське та домашнє, повніше та більш глибоко, ніж це вдається більшій частині європейських туристів» (переклад автора).

Серед візиток Л. Мечникова збереглися картки з іменами Кукі Рюіті – Хосідзакі (працював у міністерстві освіти, був бібліотекарем імператорського двору, начальником імператорського музею, заснував Асоціацію освіти), Імадзумі Юсаку-Якен (співробітник Далекосхідного музею витончених мистецтв у Парижі, директор Політехнічної школи витончених мистецтв у Кіото), Іідзука Осаму-Сейко (вчений, борець за громадські права в Японії), Танака Міцуакі (секретар посольства Івакура Томомі у Європі та Америці) [15]. Дослідниця Г. Іванова вважає, що саме Л. Мечников ознайомив токійців з творами свого друга С. Степняка-Кравчинського, книга якого «Подпольная Россия» у 80-х рр. ХІХ ст. вийшла в японському перекладі . За два роки перебування в Японії Л. Мечников крім освітньої та пропагандистської діяльності здійснював збір матеріалу для майбутньої книги «L’Empire Japonais» і цілого ряду робіт, присвячених Японії. Необхідно зауважити, що матеріали, що були зібрані в ці роки, стали основою не лише монографії про Японію, але й восьмого тому «Всесвітньої географії» Елізе Реклю, що містить багаторазові посилання на наукові статті Льва Ілліча та на його рукописи. Ці посилання торкаються широкого кола питань: повстання тайпінів 1848 р. у Китаї та повідомлень з історії Кореї в японських літописах, фольклору Японії, літературного стилю старих японських листів та пограбування Японії португальцями у XVII ст.

Монографія «L’Empire Japonais» («Японська імперія») обсягом 700 сторінок була видана у 1881 р. у Женеві французькою мовою. Вона була оформлена малюнками автора в японському стилі та зробленими ним власноруч фотографіями.

Повернення Л. Мечникова з Японії до Європи було пов’язане з тяжкою хворобою, що й викликало порушення контракту . Опинившись в Європі Л. Мечников стає одним з самих активних співробітників часопису «Дело», де, між іншим, висвітлював і проблеми освіти . Встановлено, що з кінця жовтня 1876 р. до кінця 1880 р. майже в кожному примірнику журналу друкуються статті, підписані його власним іменем або псевдонімами (Н. Басардін, Віктор Басардін, «М.», «Л. М.»). Дві статті були присвячені реформам, пов’язаним з революцією 1868 р. в Японії .

У статтях «Эра японского просвещения (Мей-Дзи)» та «Эра просвещения в Японии (Мей-Дзи)» Л. Мечников викладає свої враження від Японії: «Я як європеєць був уражений глибоко демократичним устроєм японського життя…Освіта серед японців поширена так, як тільки в дуже небагатьох провідних країнах Європи…і якщо цим «французам крайнього Сходу» і слід багато чого перейняти від Європи, то і Європі у свою чергу не завадить дечому повчитися у японців у культурно-гуманітарній сфері» (переклад автора). Л. Мечников наголошує, що японці виявилися найенергійнішими прибічниками реформ. Він згадує, що бачив на власні очі, як японські діти, юнаки і навіть одружені дорослі люди від 12 до 25 років включно йшли пішки з різних кінців Японії до тих центрів, де існували школи. Матеріально незабезпечені батьки продавали свої будинки, закладали сімейні реліквії, такі як мечі та кинджали, але дозволяли своїй дитині отримати освіту.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Напрямки педагогічної підтримки та індивідуальний підхід до обдарованих особистостей
обдарований дитина підхід підтримка Виявлення обдарованих дітей залишається актуальною проблемою до сьогодення. Вперше про дітей із надзвичайними можливостями згадували більше ніж 2,5 тисячі років то ...

Системний комплексний підхід до запровадження інноваційних технологій навчання
Важливим моментом реструктуризації навчального процесу є запровадження інноваційних освітянських технологій. Рішення цих завдань спрямовано на: перехід від педагогічного традиціоналізму до нових форм ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com