Передумови та періоди розвитку природничих наук в античній Греції

Педагогіка і освіта » Точні і природничі науки в античній Греції » Передумови та періоди розвитку природничих наук в античній Греції

Сторінка 6

Гіппократ (460-377 рр. до н. е.) вийшов з сім'ї лікарів. Певний круг медичних знань він отримав від батька, Крім того, Гіппократ вчився медицині на острові Кіс. Подорожі дали можливість Гіппократу познайомитися з досягненнями древньої медицини Індії, Єгипту і народів Малої Азії. Зокрема, Гіппократу сталі відомі медичні знання скіфів, що проживали на північних берегах Чорного моря.

Про звичаї скіфів у зв'язку із станом їх здоров'я він згадує у своєму творі «Про повітря, води і місцевості». Скіфські лікарі з давніх часів користувалися високою репутацією у греків. Медичні знання і методи лікування скіфів зробили відомий вплив на Гіппократа. Розроблене Гіппократом вчення про лікування переломів (застосування витягнення, шин), вивихів, ран різного роду робить дуже вірогідним припущення, що він в якості лікаря брав участь у війнах.

На прикладі багатогранної творчості Аристотеля можна виразно побачити яким чином єдина нерозчленована наука «про природу» розпадалася на самостійні наукові дисципліни, що розрізнялися як за своїм змістом, так і по методах дослідження. У досократовську епоху лише одна математика почала ставати такою самостійною дисципліною, раніше усіх що затвердила свою незалежність. Що ж до інших природничо-наукових дисциплін, то вони аж до Аристотеля мали характер єдиної синкретичної науки, методологічно слабо вираженої і невід'ємної від натурфілософських маніпуляцій. Контури наук нового типу намітилися лише у біологічних працях Стагирита. У «Історії тварин» – це описова зоологія, в трактаті «Про частини тварин» – порівняльна анатомія, а в трактаті «Про виникнення тварин» – ембріологія.

Незважаючи на величезні заслуги науки Древнього Сходу, справжньою батьківщиною сучасної науки стала Древня Греція. Саме тут виникла теоретична наука, яка розробила наукові уявлення про світ, що не зводяться до суми практичних рецептів, саме тут розвивався науковий метод. Сучасна наука добре запам'ятала, кому вона зобов'язана своїм народженням. Про це свідчить назви наук: математика, механіка, фізика, біологія, географія і т. д, узяті з грецької мови наукові терміни грецького походження (маса, атом, електрон, ізотоп і т. д.), вживання грецьких букв у формулах і, нарешті, імена грецьких учених: Фалеса, Піфагора, Демокрита, Аристотеля, Архімеда, Евкліда, Птоломея і інших, що збереглися в науковій літературі.

У Древній Греції людський розум уперше усвідомив свою силу і люди стали займатися наукою не лише тому, що це треба, але і тому, що це цікаво, відчули «радість пізнання», за виразом Аристотеля Перші учені стали називатися філософами, т. е. «любителями мудрості», і в грецькому суспільстві виникла потреба в учителях мудрості, для задоволення якої з'явилася професія ученого і учителя.

Академія Платона і ліцей Аристотеля були першими у світі учбово-науковими установами, попередниками сучасної вищої школи. Поступово в Древній Греції з'явилися фахівці і вужчого профілю: інженери, лікарі, астрономи, математики, географи і історики, а також наукові установи типу Олександрійського музею, попередника сучасних науково-дослідних інститутів. В той же час тут зародилася наукова інформація у вигляді наукових творів, лекцій, диспутів і листування учених.

Отже, в Древній Греції виникли систематичні наукові дослідження, наукове викладання, з'явилися фахівці-учені і наукова інформація.

Таким чином, на противагу релігійним уявленням про створення світу божественною силою ні з чого перші грецькі мислителі висунули ідею вічності і не створила світу, ідею діалектичного розвитку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Мотивація учіння як рушійна сила у навчанні молодших школярів
Мотивація (від лат. «рухати») – загальна назва для процесів, методів, засобів спонукання учня до активної пізнавальної діяльності. Керують мотивами спільно вчителі та учні. Маючи на увазі перше, гово ...

Форми організації навчального процесу
Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студент ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com