Передумови та періоди розвитку природничих наук в античній Греції

Педагогіка і освіта » Точні і природничі науки в античній Греції » Передумови та періоди розвитку природничих наук в античній Греції

Сторінка 3

Математична астрономія. Головним досягненням математичної астрономії даного періоду є концепція небесної сфери. Ймовірно, спочатку це було чисто умоглядне представлення, засноване на міркуваннях естетики. Проте пізніше було усвідомлено, що явища сходу і заходу світил, їх кульмінації дійсно відбуваються таким чином, нібито зірки були жорстко скріплені з сферичним небозводом, що обертається навколо нахиленої до земної поверхні осі. Таким чином природно пояснювалися основні особливості рухів зірок : кожна зірка завжди сходить в одній і тій же точці горизонту, різні зірки за один і той же час проходять по небу різні дуги, причому чим ближче зірка до полюса світу, тим меншу дугу вона проходить за один і той же час. Необхідним етапом роботи із створення цієї теорії повинне було стати усвідомлення того, що розмір Землі незмірно малий в порівнянні з розміром небесної сфери, що давало можливість нехтувати добовими паралаксами зірок. До нас не дійшли імена людей, що вчинили цю найважливішу інтелектуальну революцію; швидше за все, вони належали до піфагорійської школи. Найбільш раннє що дійшли до нас керівництво по сферичній астрономії належать Автолицю з Питани (близько 310 р. до н. е.). Там доведено, зокрема, що точки сфери, що обертається, що не лежать на її осі, при рівномірному обертанні описують паралельні круги, перпендикулярні осі, причому за рівний час усі точки поверхні описують подібні дуги.

Іншим найважливішим досягненням математичної астрономії класичної Греції є введення уявлення про екліптику – великий круг, нахилений по відношенню до небесного екватора, по якому здійснює свій рух серед зірок Сонце. Ймовірно, це представлення було введене знаменитим геометром Єнопідом Хиосським, який також зробив і першу спробу виміру нахилу екліптики до екватора (24°).

У основу геометричних теорій руху небесних тіл старогрецькі астрономи поклали наступний принцип: рух кожної планети, Сонця і Місяці є комбінацією рівномірних кругових рухів. Цей принцип, запропонований Платоном або ще піфагорійцями, виходить з уявлення про небесні тіла як про божества, яким може бути властивий тільки самий доконаний вид руху, – рівномірний рух по колу.

На думку О. Нейгебауэра, піфагорійці ще доплатонової епохи розробили також теорії рухи планет, засновані на моделі епіциклів. Йому навіть вдалося відновити деякі параметри цієї ранньої теорії епіциклів. Досить успішними були теорії руху внутрішніх планет і Сонця, причому остання, на думку дослідника, була покладена в основу календаря Калліппа. Думка ван дер Вардена, проте, не розділяється більшістю істориків науки.

Хімія. Перші філософські уявлення про природу речовини і походження його властивостей зародилися практично одночасно в різних цивілізаціях біля VII століття до н.е. У Китаї це були Конфуцій і Лао Цзи, в Індії – Будда, в Персії – Зороастр (Заратустра), в Греції – філософи т. з. Мілетської школи.

Усі ці натурфілософські вчення мають загальні риси:

1.Космологічний підхід. Вчення про природу речовини і його властивостей є частиною вчення про всесвіт в цілому, причому властивості речовини з необхідністю виходять з властивостей Всесвіту.

2.Дуалізм. Найважливішим елементом будь-якого натурфілософського вчення є існування пар протилежних світових начал (Ян – Інь, світле – темне, активне – пасивне, любов – ненависть і тому подібне).

Відмітна особливість грецької натурфілософії – її значною мірою світський (нерелігійний) характер. У грецькій натурфілософії можна виділити дві течії, що виділилися за способом відповіді на питання про подільність матерії: континуалізм і атомізм.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Методичні рекомендації по організації системи формування у дітей елементів національної культури за допомогою української народної іграшки
Українська народна іграшка — цілісний культурний феномен. Через неї передається і зберігається соціально-культурний досвід, зокрема виховний та художній, здійснюється зв'язок поколінь. „Гра з народно ...

Жанрові риси філософсько-релігійної драми у п’єсі П. Кальдерона "Життя - це сон"
Кальдерон - одна з центральних фігур у європейській художній культурі XVII століття. Він був видатним сином великого століття, в якому завершився Ренесанс і розвивалося бароко. XVII століття було сво ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com