Призначення, функції та вимоги до створення дидактичних і методичних матеріалів

Дидактичні матеріали – роздаткові матеріали, інструкції щодо виконання деяких навчальних завдань, шаблони сценаріїв презентацій, публікацій, веб-сайтів, якими користуватимуться учні з метою засвоєння навчального матеріалу. Вчителі створюють їх з метою управління навчальним процесом: організації дослідження, вивчення нового матеріалу, повторення, узагальнення, формування практичних навичок, перевірки набутих знань тощо.

Методичні матеріали – нормативні й організаційні документи, на які будуть спиратися вчителі під час навчального процесу з метою пояснення навчального матеріалу. Це можуть бути створені вчителем презентація уроку, веб-сайт, інформаційний бюлетень або буклет, список використаних додаткових інформаційних джерел, інструктивний матеріал тощо.

Наочні дидактичні матеріали з трудового навчання виконують наступні функції:

ознайомлення з явищами і процесами, що не можуть бути відтворенні в школі;

ознайомлення з зовнішнім виглядом предмету в його сучасному вигляді і в історичному розвитку;

наочне уявлення про порівняння чи зміну характеристик явища або процесу;

етапи експлуатації, виготовлення або проектування виробу;

наочне уявлення про будову предмета і принцип його дії, управління ним, техніку безпеки;

ознайомлення з історією науки і перспективами її розвитку.

Використання електронних дидактичних матеріалів дозволить вчителю трудового навчання:

індивідуалізувати, диференціювати та інтенсифікувати процес навчання (оптимальність поєднання індивідуальної, групової, колективної роботи навчання на уроці);

посилити мотивацію навчання за рахунок використання різних видів діяльності і джерел інформації (комп'ютер не є новиною на уроках інформатики, але є новим засобом на уроках інших предметів);

формувати уміння орієнтуватися в проблемі і шукати шляхи її вирішення (комп'ютерне дослідження та моделювання);

змінити характер пізнавальної діяльності учнів (підтримка особистих намагань учнів сформувати власний стиль навчальної роботи);

діагностувати помилки і оцінки результатів;

здійснювати контроль із зворотним зв'язком за наслідками діяльності учня;

візуалізувати навчальну інформацію;

моделювати та імітувати об'єкти, що вивчаються або досліджуються, (комп'ютер може не тільки створити модель, а й дозволяє змінити умови демонстрування, відтворивши інформацію з оптимальним темпом її сприймання учнем);

забезпечити доступ до мережі інформації (доступ до Інтернету, електронних довідників і т. д.);

формувати інформаційну компетенцію вчителя та учнів.

Нове про педагогіку:

Види ігор
Розглянемо в найзагальніших рисах характерні особливості типів ігор по класифікації О.С.Газмана. 1. Рухливі найважливіший засіб фізичного виховання дітей в дошкільному і особливо в шкільному віці. Во ...

Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції
Основною метою навчання іноземної мови є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією. До компонентів іншомовної комунікативної компетенції належать мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенц ...