Жанрові риси філософсько-релігійної драми у п’єсі П. Кальдерона "Життя - це сон"

Педагогіка і освіта » Методичні аспекти вивчення драматичних творів на уроках світової літератури » Жанрові риси філософсько-релігійної драми у п’єсі П. Кальдерона "Життя - це сон"

Сторінка 3

"Сехізмундо:

Те, що сню й добро жадаю

Я творити, бо не зникне

Те, що й в снах вдалось зробити".

Як зазначив Пастушенко, "барокові письменники ставлять у центр і вирішують на різному життєвому матеріалі проблему насиченого драматизмом самоствердження особистості у світі" , при цьому драматург спрямовує п’єсу до пізнання суспільної значимості дій героя, шукає позитивний ефект у самовихованні і прозрінні принца.

Розглядаючи проблему боротьби з долею (традиційну для цього жанру), Кальдерон в процесі розвитку сюжету показує, що фатальне пророцтво здійснюється саме тому, що цьому посприяла сліпа воля батька-деспота, що зачинив сина в башті, де нещасний ріс в дикості і, природно, не міг не "озвіріти". Тут Кальдерон торкається тези про свободу волі і про те, що люди лише виконують забаганки небес, граючи визначені наперед ролі, і вдосконалювати чи змінити долю вони можуть лише одним способом - змінивши самих себе і постійно борючись із гріховністю людської натури. "У Кальдерона реалізація тези про свободу волі відрізняється крайньою напруженістю і драматизмом в умовах ієрархічної дійсності, що межує в розумінні письменників бароко з суперечливими крайнощами - загадковим, але нелюдським небесним приреченням і руйнівним свавіллям людини або безвольною покорою і смиренням, які раптом виявляються трагічною помилкою (образ Басиліо)" . Барокове розуміння світу як торжества двох протилежних сутностей - божественності і небуття - позбавляє людину того почесного місця, яке їй відводило Відродження. Тому активність особистості в ситуації визначеності її долі не означає піднесення людини до рівня божества; свобода волі виступає синонімом "тотожності індивіда, який загрожує розчинитися в некерованій стихії вищих сил і власних пристрастей". Епізод випробування принца владою дозволяє зрозуміти міру моральної відповідальності, яку Кальдерон покладає на ідеального правителя. У його розумінні (характерному для бароко) людина, яка здобула моральну перемогу над собою, володіє найвищою цінністю.

Кальдерон свою філософську драму будує, безумовно, на дещо песимістичному світобаченні, що витікає з релігійної християнської містики. Однак справжнього песимізму тут немає - адже поруч з людиною завжди є Бог, і людина, наділена свободою волі, завжди може звернутися до Нього.

Кальдерон, хоча в якомусь сенсі й успадковує думки давньогрецьких філософів і моралістів про те, що життя - лише сон, а все навколо людини - лише тіні предметів, а не самі предмети, але більшою мірою він наслідує ранньохристиянських моралістів, які говорили, що життя - сон у порівнянні з реальністю вічного життя. Драматург не втомлюється стверджувати, що вічне життя будується самою людиною, її вчинками, і що добро безумовно залишається добром, навіть і уві сні. Полеміка з ренесансним моралістами в питанні свободи людини виразно проявляється у драмі в лінії Сехізмундо і Басиліо. Король, злякавшись страшних пророцтв, ув’язнює принца в башту, щоб, як він думає, перебороти долю силою розуму і так врятувати державу від тирана. Проте самого розуму, без любові і без віри, недостатньо. Принц, проживши все життя у в’язниці, мріючи бути вільним, як птах або як звір, опинившись на волі, і стає схожим на звіра. Так Кальдерон показує, що король, бажаючи уникнути зла, сам створив його - адже Сехізмундо озлобила саме тюрма. Можливо, саме це і передбачали зірки? І виходить, долю не можна перемогти? Але драматург заперечує: ні, можна. І показує, як. Його герой, знову опинившись в ув’язненні, усвідомлює, що "звіряча свобода" насправді помилкова. І починає шукати свободу в самому собі, звертаючись до Бога. І коли Сехізмундо виходить з в’язниці знову, він вільніший, ніж звір - він вільний саме як людина, оскільки пізнав подаровану йому Богом свободу вибору. І Сехізмундо вибирає добро, і розуміє, що повинен постійно пам’ятати про зроблений вибір і йти цим шляхом.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі
Національний характер, національна самосвідомість української молоді формується засобами сучасної системи освіти, яка повинна ґрунтуватися на народному виховному досвіді в поєднанні з сучасними досяг ...

Інтегрований урок російської мови, математики, читання
Тема: Систематизація знань по російській мові, математиці, читанню. Мета: закріпити навики рахунку в межах 10, уміння вирішувати завдання на різницеве порівняння, закріпити знання словарних слів, умі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com