Риси бароко у п’єсі Кальдерона "Життя - це сон"

Сторінка 2

П’єса "Життя - це сон" є взірцевою драмою барокового мистецтва; в ній "образи та мотиви цього стилю знаходять яскраве й оригінальне втілення" .

Кальдерон відтворив напружену духовну атмосферу епохи, намагаючись осмислити сенс життя особистості, її стосунки зі світом, Богом, долею. Час і простір у таких п’єсах досить умовні. Твори відзначаються високим ступенем алегоричності й метафоричністю мовлення. Дійсне і уявне, реальне і фантастичне сплітаються настільки тісно, що життя постає у вигляді "сну", де немає нічого певного, сталого, справжнього.

Земний світ у Кальдерона нагадує "то хаос, де діють стихійні сили, то галасливий ярмарок, де все вирує і продається, то театр, де люди постійно грають якісь ролі, а головним режисером життя виступає вища сила, не доступна розумінню".

Людина у філософських творах іспанського драматурга охоплена неясною тривогою, бо знаходиться у полоні різних пристрастей і протиріч, блукає без дороги в мінливому й непевному світі, постійно борючись сама з собою. Шлях героїв Кальдерона до усвідомлення сенсу буття тяжкий і тернистий, сповнений втрат, розчарувань і сумнівів, але письменник вірить, що "людина здатна перемогти себе і вистояти перед лицем невблаганної долі".

"Життя - це сон" - саме той твір, який акумулював усю складність та багатозначність проблем, які завжди поставали перед людиною і які вона будь-що прагнула осягнути.

Одна з важливих філософських проблем доби бароко - чи здатна людина перемогти в собі зло (звіра) і як це зробити? - прямо пов’язана з вирішенням провідного філософсько-морального конфлікту драми "Життя - це сон" - конфлікту між, з одного боку, пророцтвом про долю Сехізмундо, а з іншого - його справжньою долею.

Саме тут і криється одна з головних причин надзвичайно інтенсивного використання Кальдероном метафори-антитези "людина - звір". Недаремно текст твору пронизаний висловами:

"Я тут звір серед людей

І людина серед звірів".

або:

"Лють вгамуйте, щоб по стежі

Не пройти, всьому ж є міра,

Від людини і до звіра,

Від палацу і до вежі" і т.п.

Цікаво, що антитеза "людина - звір" іноді перетворюється на тотожність:

"Я не знав, та взнав, що я -

Це злиття людини й звіра".

або:

"Батько мій, аби жорстокість

Відхилить мою невинну,

Обернув мене на звіра,

На страхітливу людину" .

Дійсно, доля Сехізмундо є своєрідною моделлю вирішення згаданого барокового конфлікту, а можливо, і своєрідним "рецептом", "кодексом поведінки" людини на шляху від зла до добра ("від звіра до людини"). Так, цікавим є питання про еволюцію образу Сехізмундо.

Сехізмундо на початку і наприкінці твору - це взагалі дві різні людини. Спочатку це напівдикий самітник, який зріс у вежі поміж диких звірів і сам нагадує звіра як внутрішньо (дика вдача, нестриманість, намагання задовольняти перший ліпший свій інстинкт або бажання), так і зовнішньо - не випадково він постійно з’являється у звірячій шкурі.

Як зазначає О.М. Ніколенко "мало змінює його внутрішню сутність і перевдягання в пишний одяг принца, коли, за його словами, "ретельні служники / Уклякали, називали / Мене принцом і вдягали / У шарлати і шовки". У гніві він викинув із вікна слугу ("заподіяв смерть нароком"), погрожував Астольфо, брутально поводився з жінками. Тобто сама по собі наявність королівської мантії не є гарантією, що на троні сидить людина, а не звір (це теж важлива думка, особливо в часи монархії, коли жив Кальдерон)".

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Розвиток методики навчання біології в XX ст
Початок XX ст. став етапом пошуку нових підходів до вивчення природознавства в загальноосвітній школі. Більшу увагу було приділено змісту шкільної біології, методам навчання й виховання. Цього вимага ...

Значення глобальної інформатизації
Під впливом процесів глобальної інформатизації, світове співтовариство переходить до гуманітарного розуміння завдань освіти. Відбувається процес створення нової школи, навчання та виховання стають ос ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com