Особливості аналізу драматичних творів у школі

Сторінка 1

Суттєві відмінності між художніми творами за способом відображення у них людських характерів зумовлюють не лише поділ їх за родами, а й визначають істотну специфіку літературного аналізу. Для його успішного проведення треба враховувати як спільні ознаки різних творів та прийоми роботи з ними, так і прикметні риси кожного роду й відповідні їм розумові дії. Вивчаючи драматичні твори, учні мають завважити, що їх провідною ознакою є змалювання дійових осіб, бо це". один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії."

На відміну від прозових творів, які також мають дієву основу, для п’єси більше властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі; звідси й емоційно-чуттєва напруга, якою відзначається цей літературний рід. Події в драматичному творі краще простежити за послідовністю його частин - картин чи дій. Якщо для прозового твору характерна розгалуженість і неквапне розгортання сюжету, широчінь описів, змалювання того, що відбулося, то в драмі, як підкреслюють Н. Волошина й О. Бандура, "події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують і дієслова у формі теперішнього часу, що в авторських ремарках"

У драматичних творах майже немає описових елементів тексту, прямої авторської мови, а про всі події читач (глядач) дізнається з розмов дійових осіб.

Такі твори непідготовленим учням важко сприймати, й потрібна напружена робота їх відтворюючої уяви. Саме тому методисти радять проводити переказ і рольове читання драматичних творів, особливо в середніх класах, досягаючи максимально можливого перевтілення учнів. Н. Падалка і В. Цимбалюк стверджують: "Потрібно привчати школярів, щоб під час читання п’єси вони уявляли себе глядачами, а після читання окремих сцен могли поділитися враженнями від прослуханого. У процесі такого читання є можливість докладно простежити за розвитком драматичної дії, виявити обставини і мотиви поведінки дійових осіб".

У виборі моделі аналізу драматичного твору методисти звертають увагу на послідовність пізнавальної діяльності. Наприклад, вивчення п’єси-казки А. Шияна "Котигорошко" Н. Волошина радить провести в такому порядку:

1. Самостійне читання твору.

2. Виділення для проблем обговорення: а) взаємини між братами та сестрою; б) боротьба добра і зла.

3. Застосування ТНЗ (якщо вони є): а) текстовий редактор: запис українських народних прислів’їв, приказок, загадок, використаних письменником у п’єсі-казці); б) графічний редактор: малюнки героїв п’єси-казки або окремих епізодів .

Цей варіант технологічного підходу до вивчення п’єси-казки А. Шияна має загальний, "згорнутий" вигляд і передбачає детальнішу розробку алгоритмів дій певного типу. Залежно від того, який з відомих шляхів аналізу художнього твору буде покладений в основу новостворюваного алгоритму, можна говорити про різні його варіанти, які зазнають додаткових змін ще й у кожному окремому класі відповідно до вимог, які висуваються до знань і вмінь учнів певного віку. У доборі алгоритмів аналізу драматичного твору орієнтуємося на досвід роботи учнів із прозою, зважаючи на їх сюжетну організацію та обсяг. Тоді деякі елементи розумових дій, не характерні для драми (планування учнями прочитаного твору, розгляд позасюжетних частин, прямої авторської характеристики, прямих описів зовнішності й поведінки героїв тощо), випускаємо і вносимо нові, яких більше потребує змінена навчальна ситуація. Г. Токмань, наприклад, радить додати пункти "Художня роль ремарок" і "Сценічна історія п’єси".

Варто звернутися, вважаємо, і до таких питань: "Конфлікт твору", "Роль діалогів та монологів у п’єсі", "Художні особливості драматичних творів". Зважаючи на різні шляхи аналізу, пропонуємо кілька варіантів опрацювання драматичних творів.

Подієвий:

Первинне враження від прочитаного.

Вибрані акти (дії, яви, хорнади) з твору.

Переказ прочитаного.

Причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Конфлікт твору, головні дійові особи.

Майстерність автора. Ознаки драматичного твору. Роль монологів, діалогів, реплік, ремарок.

Зв’язки з іншими художніми творами.

Загальне враження від твору, його сценічна доля.

Пообразний:

Первинне враження від прочитаного.

Головні дійові особи п’єси. Роль монологів, діалогів, реплік дійових осіб.

Конфлікт та проблематика твору.

Причинно-наслідкові зв’язки між подіями. Майстерність автора, роль ремарок.

Ознаки драматичного твору. Зв’язки з іншими художніми творами.

Загальне враження від твору. Сценічна доля п’єси.

Проблемно-тематичний:

Первинне враження від прочитаного.

Конфлікт твору. Причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Головні дійові особи п’єси. Роль монологів та діалогів.

Художня майстерність драматурга. Роль реплік, ремарок.

Ознаки драматичного твору. Зв’язки з іншими художніми творами.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Технологія виховання толерантного ставлення дітей старшого дошкільного віку до традицій і культур народів світу
Формувальний етап експерименту передбачав обґрунтування технології виховання толерантного ставлення дітей старшого дошкільного віку до традицій і культур народів світу. Основними складниками технолог ...

Особливості організації навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС Великобританії
Система вищої освіти у Великобританії - одна з найстарших. Структура вузів найбільш уніфікована, основною одиницею являється коледж, що поділяється на факультети і кафедри. В дидактиці вищої школи Ве ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com