Драма та театр - нерозривна єдність понять

Сторінка 2

У цій діалектиці предмета і відповідного способу його освоєння і полягає об’єктивна зумовленість специфіки видів мистецтва. Тут перед нами лише конкретизація загального принципу методології, який виходить зі змісту епосу, лірики і драми, бачить основу їх поділу у способі відображення, незалежному від предмета, заперечуючи тим самим зв’язок між особливостями змісту та відображеного твором життя. Тут більше мають рацію Е. Холодов, що відзначає у своїй книзі "Композиція драми" існування у драми власного предмета, і М. Щеглов, який у статті "Реалізм сучасної драми", аналізуючи сучасну драматургію, справедливо ставить питання про відповідність матеріалу дійсності драматичній формі. Виходячи з цього, можна сказати, що кожне мистецтво, історично сформоване як певний, духовно-практичний спосіб освоєння дійсності, має свій власний предмет.

Він характеризується тим, що ступінь повноти й глибини відображення життя даним мистецтвом максимальний по відношенню до тих його проявів, які виступають у ньому предметом безпосереднього відображення у порівнянні з іншими, що відображаються ним більш опосередковано і побічно. Мистецтв, заснованих лише на прямому чи, навпаки, опосередкованому відображенні, історія, як відомо, не знає; спроби такого роду неминуче призводять або до якогось "надсинтетичного" мистецтва, або до абстракції, що далека від художньому образу. "Переваги" мистецтв невіддільні від їх "недоліків", доповнюючи таким чином один одного, вони дають у сукупності цілісне і всебічне осягнення дійсності. Принцип відволікання від усього багатства явища для того, щоб проникнути у більш глибоку сутність однієї з його сторін, - універсальний принцип будь-якого пізнання і - при всій умовності виникає за аналогією з наукою - принцип, який лежить в основі самого існування системи мистецтв. Нагадаємо слова Е. Холодова про те, що "око, яке бачило б всі промені, саме тому не бачило б абсолютно нічого." Це загальне правило для особливостей змісту конкретних мистецтв дає ключ і до характеру відображення ними драматичного аспекту дійсності, оскільки сам драматизм життя багатогранний, він проявляється, знаходить вираження не тільки в безпосередніх взаєминах і діях людей, а в найрізноманітніших формах, естетично в тій чи іншій мірі близьких і доступних різним видам мистецтва.

Таким чином, спостерігаємо нерозривну єдність драматичного мистецтва та театру. Драма слугує для відображення дійсності, як і всі ніш види мистецтва. Театр надає реальну можливість для наочної демонстрації злободенних питань, які порушуються авторами драматичних творів. Неважливо, на які канони спираються драматурги під час написання своїх п’єс. Головне те, що вони прагнуть донести до читача та глядача, а це - проблеми, які повинні хвилювати кожну освічені особистість. Театр же є своєрідним перехідним пунктом у цьому ланцюгу.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Роль ранньої діагностики порушень розвитку мовлення
Проблема ранньої діагностики та корекції відхилень у мовленнєвому розвитку дітей набуває особливого значення для їх подальшого повноцінного розвитку та навчання. Всебічне уявлення про стан і особливо ...

Інновації в роботі вчителя
Поняттям “інновація” позначають нововведення, новизну, зміну, введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та вихова ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com