Зміст екологічного виховання у навчально – виховному процесі

Екологічне виховання - складова частина морального виховання.

Тому під екологічним вихованням треба розуміти єдність екологічного свідомості і поведінки, гармонійного з природою. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання і переконання. Екологічні уявлення формуються на уроках природознавства.

Визначаючи сутність екологічного виховання можна виділити:

- по-перше, особливості цього процесу:

1) ступінчастий характер:

а) формування екологічних уявлень;

б) розвиток екологічної свідомості та почуттів;

в) формування переконань у необхідності екологічної діяльності;

г) вироблення навичок і звичок поведінки в природі;

д) подолання в характері учнів споживацького ставлення до природи;

2) тривалість;

3) складність;

4) cтрибкуватість;

5) активність;

- по-друге: величезне значення психологічного аспекту, який включає в себе:

1) розвиток екологічної свідомості;

2) формування відповідних (природосообразно) потреб, мотивів і

установок особистості;

3) вироблення моральних, естетичних почуттів, навичок і звичок;

4) виховання стійкої волі;

5) формування значущих цілей екологічної діяльності.

Мета екологічного виховання - формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це передбачає дотримання моральних та правових принципів природокористування і пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність з вивчення і охороні природи своєї місцевості.

Зміст екологічного виховання включає в себе систему норм, які випливають з ціннісних орієнтацій. Система цінностей виходить з розуміння унікальності і самоцінності природи. При цьому людина розглядається як частина природи, а при характеристиці природи підкреслюється її багатостороння цінність для людини.

Зміст екологічного виховання засвоюється учнями в їх різній діяльності. Кожна з форм організації навчального процесу стимулює різні види пізнавальної діяльності учнів: самостійна робота з різними джерелами інформації дозволяє накопичити фактичний матеріал, розкрити сутність проблеми; гра формує досвід прийняття доцільних рішень, творчі здібності, дозволяє зробити реальний внесок у вивчення та збереження місцевих екосистем, пропаганду ціннісних ідей.

На перших етапах найбільш доцільні методи, які аналізують і коректують сформовані у школярів екологічні ціннісні орієнтації, інтереси і потреби. Використовуючи їх досвід спостережень і природоохоронної діяльності, вчитель у ході бесіди з допомогою фактів, цифр, суджень викликає емоційні реакції учнів, прагне сформувати у них особисте ставлення до проблеми.

На етапі формування екологічної проблеми особливу роль набувають методи, що стимулюють самостійну діяльність учнів. Завдання спрямовані на виявлення протиріч у взаємодії суспільства і природи, на формування проблеми і народження ідей про шляхи її вирішення з урахуванням концепції досліджуваного предмета. Стимулюють навчальну діяльність дискусії, сприяючи прояву особистого ставлення учнів до проблем, знайомству з реальними місцевими екологічними умовами, пошуку можливостей їх вирішення.

Нове про педагогіку:

Суть та об’єктно-предметна область соціальної педагогіки
Соціально – економічні та історичні передумови і провідні сучасні тенденції розвитку соціальної педагогіки дозволили обґрунтувати її композиційне „триєдинство” як науки, соціальної практики та соціал ...

Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці
Кожна вікова група має свої, притаманні лише їй, специфічні особливості формування особистості. При цьому головним завданням соціального виховання, що забезпечує багатогранний розвиток, духовне та фі ...