Сутність екологічного виховання

Сторінка 3

Дитина шкільного віку освоює навколишній світ на предметно-діяльнісної та емоційно-чуттєвої основі. Сформована в цей період наочно-образна картина є найважливішим чинником розвитку екологічної культури особистості в підлітковому віці. Ігрова творча діяльність, заснована на досвіді взаємодії з навколишнім середовищем, виступає «другою реальністю» у дитячому світосприйнятті.

Однак, найважливішою закономірністю процесу екологічного виховання школярів є поступове подолання дитиною міфологічного світовідчуття, виділення природи і самого себе як самостійних об'єктів і перехід до усвідомленого взаємодії з навколишнім середовищем. При цьому інтенсивність емоційно-чуттєвого сприйняття не знижується протягом усього періоду.

Дослідниками в галузі екології та охорони природи розроблено основні принципи та технології екологічно доцільного взаємодії людини з природним середовищем та її окремими елементами.

Екологія як форма суспільної свідомості є частиною біологічної науки, що вивчає закономірності взаємодії та взаємовідносин всередині фауни і флори, їх представників між собою і з навколишнім середовищем.

Світ природи - середовище перебування людини. Він зацікавлений у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі та запобігання порушень біологічної взаємодії і рівноваги.

Природа є для людей об'єктом пізнання і естетичного ставлення. Її явища естетично досконалі і доставляють естетично розвиненій людині глибоку духовну насолоду. Проникнення в її таємниці сприяє формуванню наукового світогляду. Цим обумовлено необхідність здійснення загального, обов'язкового, початкового екологічного виховання, що закладає основи екологічної культури людини.

Екологічна свідомість включає в себе екологічні знання: факти, відомості, висновки, узагальнення про взаємовідносини та обміни, що відбуваються в світі тварин і рослин, а також у сфері їх проживання і в цілому в навколишньому середовищі. Його складовою частиною є естетичні почуття та екологічна відповідальність. До складу екологічної свідомості входять вольові устремління людини, спрямовані на охорону природи, на активну боротьбу з порушниками законодавства про охорону навколишнього середовища.

Екологічна свідомість виконує важливі функції. Просвітницька функція допомагає школярам усвідомити природу як середовище проживання людини і як естетична довершеність. Підростаючому поколінню навіюється думка про необхідність використання екологічних знань з метою збереження природи, запобігання небезпечного і незворотного порушення екологічної рівноваги. Розвиваюча функція реалізується в процесі формування у дітей уміння осмислювати екологічні явища, встановлювати зв'язки і залежність, що існують у світі рослин і тварин, робити висновки, узагальнення та висновки щодо стану природи; давати рекомендації розумної взаємодії з нею. Виховна функція екологічної свідомості проявляється у формуванні в учнів морального і естетичного ставлення до природи. Почуття обов'язку і відповідальності органічно зливається з почуттям захоплення і красою реального світу. Це спонукає школярів до природоохоронної діяльності. Організуюча функція полягає у стимулюванні активної природоохоронної діяльності учнів. Вони беруть участь у тому, щоб будівництво промислових підприємств, землекористування, заготівля деревини, збір трав - все вироблялося в суворій відповідності з законом про охорону навколишнього середовища. Екологічна свідомість залучає школярів у боротьбу за мир, за виживання людей, проти атомної війни. Прогностична функція екологічної свідомості полягає в розвитку у дітей уміння передбачення можливих наслідків тих чи інших дій людини в природі; до чого веде порушення екологічних процесів; які дії є екологічно нейтральними, а які заходи необхідно провести для користі природи.

Ефективна реалізація функції екологічної свідомості веде до формування у школярів екологічної культури. Вона включає в себе екологічні знання, глибоку зацікавленість природоохоронної діяльності, грамотне її здійснення, багатство морально-естетичних почуттів і переживань, породжуваних зі спілкуванням з природою.

Екологічна свідомість як важлива частина світогляду школярів формується в процесі екологічного виховання. Воно являє собою систематичну педагогічну діяльність, спрямовану на розвиток екологічної освіченості і вихованості дітей; накопичення екологічних знань, формування вмінь і навичок діяльності в природі, пробудження високих морально-естетичних почуттів, придбання високоморальних особистісних якостей і твердої волі у здійсненні природоохоронної роботи. Екологічне виховання здійснюється в результаті цілеспрямованого навчання. Учні в процесі вивчення різних предметів збагачуються екологічними знаннями. Моральне і естетичне виховання зосереджує увагу дітей на дбайливому ставленні до природи, любові до неї, умінні насолоджуватися її красою. Суспільно корисна праця привчає школярів до природоохоронної роботи. Цей взаємозв'язок і обумовленість різноманітних видів діяльності визначають систему екологічного виховання.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Негативні сторони використання комп’ютера на уроках
Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'юте ...

Історія форм організації навчання
Доцільність застосування тої чи іншої форми визначається конкретною дидактичною метою, змістом і методами навчальної роботи. Історія розвитку школи знає різні системи навчання: індивідуально-групова ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com