Сутність екологічного виховання

Сторінка 2

Співвідношення понять «освіта» і виховання залишається в педагогіці дискусійною проблемою. На рівні цілеспрямованих педагогічних впливів «екологічної освіту» і «екологічне виховання» - рівноцінні і самоцінні категорії, що мають свою специфіку і які відіграють особливу роль у розвитку екологічної культури особистості.

Екологічне виховання - цілеспрямований вплив на духовний розвиток дітей, формування у них ціннісних установок, морально-екологічної позиції особистості, вміння і навичок екологічно обгрунтованої взаємодії з природою і соціумом.

Екологічна освіта - цілеспрямований вплив на формування світогляду, усвідомленого ставлення до навколишнього середовища, формування екологічних знань, умінь, навичок.

Розвиток екологічної культури особистості - результат широкого процесу екологізації особистості - становлення її сутнісних сил, що забезпечує екологічно обгрунтовану взаємодію з навколишнім середовищем.

Виходячи з вище сказаного поняття «екологічне виховання» і «виховання екологічної культури» можна розглядати як тотожні за умови встановлення екологічного виховання на розвиток екологічної культури.

Слід також зупинитися на взаємозв'язку процесів екологічного виховання та освіти. Зауважимо, що спеціальної уваги заслуговують питання екологічного виховання в процесі освіти і, навпаки, екологічної освіти у виховному процесі. У першому випадку важливо простежити логічний взаємозв'язок виховної роботи з освітніми програмами, забезпечити взаємозв'язок змісту навчального процесу з діяльністю школярів у позаурочний час. У другому - забезпечити вирішення виховних завдань у процесі вивчення дітьми основ екології.

Специфіка процесу екологічного виховання об'єктивно зумовлена орієнтованістю його на навколишнє середовище. Орієнтація на зовнішній світ виступає основною щодо внутрішнього світу, а виникаючі протиріччя між внутрішньою сутністю особистості (інтересами, потребами та інше) і необхідністю порівняння «внутрішнього» з «зовнішнім» оточенням, включаючи природне середовище, - потужною специфічною рушійною силою процесу екологічного виховання.

Дане протиріччя характерне для всіх рівнів процесу екологічного виховання. Загострення глобальних екологічних проблем виступило сьогодні в найгостріше протиріччя з споживчою культурою населення планети і стимулює людство до самозміни, переорієнтації, пошуку нових принципів взаємодії з навколишнім середовищем.

Специфічними рушійними силами процесу екологічного виховання школярів виступають протиріччя між різноманіттям навколишнього світу і невеликим досвідом по взаємодії з ним, знань про явища навколишнього життя. Цим протиріччям, найбільш гострим в період шкільного віку обумовлена та інтенсивність, з якою у розглянутий період відбувається накопичення особистого досвіду, пізнавальна активність дитини.

Специфічною рушійною силою процесу екологічного виховання школярів є протиріччя між переважно негативним досвідом щодо взаємодії з навколишнім світом, в якому дитина набуває «стихійно», і знаннями, цінностями, запропонованими йому в цілеспрямованому педагогічному процесі. Загострення даного протиріччя є особливістю нашого часу, конкретно-історичної, екологічної ситуації, що склалася як в нашій країні, так і в масштабах всієї планети. Школяр спостерігає сміттєві звалища, створювані дорослими, жорстоке ставлення до тварин, безвідповідальність по відношенню до оточуючих лісів, парках, у той час як у школі, закладах додаткової освіти він дізнається про згубний вплив відношення подібної діяльності людини на природу, шкоду, яку завдають власному здоров'ю і благополуччю, переживає почуття жалості до тварин і рослин, що потрапили в біду.

Процес екологічного виховання школярів характеризується протиріччям між інтенсивністю освоєння дитиною навколишнього світу, накопичення особистого досвіду та ефективністю цілеспрямованих впливів. Останні, як правило, відступають на другий план перед «стихійним» впливом навколишнього середовища.

Процес освоєння дитиною навколишнього світу, як і процес розвитку особистості, є безперервним і, як вже було зазначено, відрізняється своєю інтенсивністю. У зв'язку з цим в екологічному вихованні школярів особливо важливий принцип «випереджаючого педагогічного впливу», лише завдяки якому можливо забезпечити дитині позитивний досвід взаємодії з навколишнім середовищем і «утримати» в системі цілеспрямованих впливів. Принцип «випередження» повинен поширюватися і на зміст процесу, і форми організації діяльності дітей.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Започаткування Болонського процесу
25 травня 1998 року в Парижі міністри освіти Великобританії, Німеччини, Італії і Франції прийняли Спільну декларацію (Сорбонська декларація), якою і був започаткований Болонський процес. Сама Болонсь ...

Розумовий розвиток: сутність, значення, проблеми
Нові суспільні відносини (економічні, політичні, правові, громадянські та інші), що складаються в нашій країні, передбачають формування відповідної різнобічне розвиненої особистості носія цих відноси ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com