Сутність екологічного виховання

Сторінка 1

В процесі анлізу літератури було виявлено, що виховання в широкому сенсі слова-це процес і результат розвитку особистості під впливом цілеспрямованого навчання і виховання. Навчання ж - це процес взаємодії вчителя і учня, в ході якого здійснюється освіта людини.

Щоб екологічне виховання не було безпідставним, обов'язково потрібно формування екологічної свідомості. Мета екологічного виховання - формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, яка будується на базі екологічної свідомості.

Відповідальне ставлення до природи – складна характеристика особистості. Вона означає розуміння законів природи, які в житті людини, виявляється в дотриманні моральних і правових принципів природокористування, в активній творчій діяльності з вивчення і охорони середовища, пропаганді ідей правильного природокористування, в боротьбі з усім що згубно відбивається на навколишній природі.

Умовою такого навчання і виховання виступає організація взаємозалежної наукової, моральної, правової, естетичної та практичної діяльності учнів, спрямованої на вивчення і поліпшення відносин між природою і людиною.

Критерієм сформованості відповідального ставлення до навколишнього середовища є моральна турбота про майбутні покоління.

Мета екологічного виховання досягається у міру рішення в єдності наступних завдань:

- освітніх – формування системи знань про екологічні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення;

- виховних – формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки та діяльності, здорового способу життя;

- розвивальних – розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь з вивчення, оцінки стану і поліпшення навколишнього середовища своєї місцевості; розвиток прагнення до активної діяльності з охорони навколишнього середовища;

- інтелектуального – здатності до аналізу екологічних ситуацій;

- емоційного – відношення до природи як до універсальної цінності;

- морального – волі і наполегливості.

Було виявлено, що виховання в широкому розумінні розглядається багатьма вченими-педагогами як суспільне явище, передача соціального досвіду одного покоління людей - іншому. Однак, природне середовище не менше, ніж соціум, містить в собі розвиває, виховує потенціал, реалізація якого відбувається не тільки, умовно кажучи, «за посередництва» соціуму, а й у процесі індивідуальної взаємодії особистості з природним оточенням.

Процес екологічного виховання в широкому значенні - це процес екологізації особистості, формування її як носія певного типу культури взаємодії з навколишнім середовищем (природної і соціальної, самим собою) під впливом різних факторів навколишнього середовища (включаючи цілеспрямований педагогічний процес) і внутрішньої природи людини.

У широкому сенсі процес екологізації людини виступає більш ємним поняттям щодо процесу її соціалізації, що об'єктивно зумовлено вторинністю людини і суспільства щодо природи.

Однак, слід зауважити, що тільки завдяки процесу соціалізації екологічна культура формується як якісне новоутворення особистості, бо особистість - поняття соціального походження.

Під екологічною культурою ми розуміємо частину загальної культури - сукупність гармонійно розвинених інтелектуальної, діяльнісної, емоціанально-чуттєвої сфер, які забезпечують екологічно обгрунтовану взаємодію людини з навколишнім світом (природним і соціальним середовищем, людьми, самим собою). Загальне уявлення про екологічну культуру конкретизується на кожному етапі розвитку особистості певними показниками, що зумовлено психологічними особливостями віку. Рівень розвитку екологічної культури виступає, таким чином, в якості критерію екологічної вихованості дитини.

Поняття екологічної культури - комплексне, що розповсюджується на весь спектр взаємин людини з навколишнім середовищем і пронизує всю особистісну структуру. Це поняття включає в себе і дбайливе, відповідальне ставлення до навколишнього світу, і любов до природи і ряд інших понять, які неодноразово висувалися як самостійні цілі екологічного виховання.

Враховуючи безперервний характер розвитку особистості, необхідність надання педагогічному процесу цілісного характеру, ми вважаємо за доцільне в якості цільової установки визначити розвиток екологічної культури особистості і в процесі освіти, і у вихованні. При цьому кожен із розглянутих процесів не може виступати достатнім, але є необхідною умовою ефективності розвитку екологічної культури.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Характеристика тестового контролю
Тестовий контроль - це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певні галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особ ...

Поняття як перший ступінь логічних форм мислення
Оволодіння будьякою наукою немислиме без опанування системою поняття цієї науки. Поняття – це форма мислення, в якій відображається суть предметів і явищ реального світу в їх істотних необхідних озна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com